Коктебель - Юлий Ким

В Коктебеле, в Коктебеле

У лазурной колыбели

Весь цвет литературы ЭсЭсЭр,

А читательская масса

Где-то рядом греет мясо —

Пляжи для писателей, читателям же -…фиг!

На мужском пустынном пляже,

Предположим, утром ляжет

Наш дорогой Мирзо Турсун-Заде.

Он лежит и в ус не дует

И заде свое турсует

Попивая коньячок или Алиготе.

Ну, а прочие узбеки,

Человек на человеке,

То есть, скромные герои наших дней

Из почтенья к славе генья

Растянулись на каменьях

Попивая водочку иль думая о ней, но —

Кое-кто из них, с досадой

Озираясь на фасады,

Где «звистные письменники"живут,

Из подлейшей жажды мести сочиняют эти песни,

А потом по всей стране со злобою поют!

У Коктебелі, у Коктебелі

У блакитної колиски

Весь колір літератури ЕсЕсер,

А читальницька маса

Десь поряд гріє м'ясо —

Пляжі для письменників, читачам ж - ...фіг!

На чоловічому пустельному пляжі,

Припустимо, вранці ляже

Наш дорогий Мірзо Турсун-Заде.

Він лежить і вус не дме

І заде своє турбує

Попиваючи коньячок або Аліготі.

Ну, а інші узбеки,

Людина на людині,

Тобто скромні герої наших днів

З шанування до слави генья

Розтягнулися на камінні

Попиваючи горілку або думаючи про неї, але

Дехто з них, з досадою

Озираючись на фасади,

Де «звісні письменники» живуть,

З підлий спраги помсти складають ці пісні,

А потім по всій країні зі злобою співають!