Winter - Nargaroth

Lamentieren des Hasses

Es weinen in Liebe verstorbene Ahnen

Die eistrunken neigen ihr ehren’es Haupt

Und all meine Sünden verlieren die Namen

Wenn der Hass das Gewissen beraubt

Wie einst ein Splitter aus reinstem Kristall

Das Herz des Jungen erkaltet ließ

So schenkte die Gnade die Königin

Mir die Kraft, auf daß ich dich verstieß

Ich habe das Herz aus meiner Brust

Mit dem Eisdolch längst heraus gerissen

Befreit mich von Demut und Strafenlust

Von Wehmut und sünd'gem Gewissen

Ich schnitt mit Schrei den Blutstrahl entzwei

Der dich und mich verbunden

Da wir die Liebe, die uns einst geheilt

Wie blutschwarze Gäule geschunden

Anklage der Ahnen

Und es klagen die Väter der Ahnen «Verräter»

Die Seele betrogen.

Die Ehre belogen

Selbstverachtung gepredigt, in Schuld sich verewigt

In Worten und Tat, eines Mannes Hochverrat

Kein Gott wird dich erlösen, von deiner ehrlos' Schuld

Zum Manne mußt du werden, doch nicht mehr in deinem ‚Kult'

Trage aufrecht deine Sünden, zeichne sie auf deine Haut

Dass zur Erlösung wirst geschunden, von jedem, der dein Kainsmal schaut!

Das Ende

So schrieb ich in Stein mein ehrlos' Vermächtnis

Und blutet es noch in meinem Gedächtnis

Denn hin und wieder dann und wann

Schmerzt die Erinnerung daran

Плач ненависті

Плачуть закохані предки

П’яні льоду схиляють голови на честь

І всі мої гріхи втрачають свої імена

Коли ненависть обкрадає совість

Як колись осколок найчистішого кристала

Змушує серце хлопчика похолодати

Так милість обдарувала королева

У мене є сили вигнати вас

Я вирвав серце з грудей

Вирваний давно крижаним кинджалом

Визволи мене від смирення та жадоби покарання

Меланхолії і гріховної совісті

Я з криком розрізав потік крові надвоє

що з'єднує тебе і мене

Як ми любимо, що колись нас зцілив

Здирали, як чорні, як кров, коні

звинувачення предків

А батьки предків скаржаться на "зрадників"

Душа зрадила.

збрехав на честь

Ненависть до себе проповідувала, увічнювала у почуття провини

Словом і ділом зрада однієї людини

Жоден бог не викупить вас від вашої безчесної провини

Ти повинен стати чоловіком, але більше не у своєму «культі»

Носіть свої гріхи прямо, відмітьте їх на своїй шкірі

Щоб для порятунку з тебе здиралися всі, хто бачить твій знак Каїна!

Кінець

Тож я записав свою безчесну спадщину на камені

І це все ще кровоточить у моїй пам’яті

Тому що час від часу, час від часу

Пам'ять про це болить