Loreley - Heinrich Heine, Simon Crawford-Phillips, Elin Rombo

1. Ich weiß nicht

was soll es bedeuten

daß ich so traurig bin;

ein Märchen aus uralten Zeiten

das kommt mir nicht aus dem Sinn.

Die Luft ist kühl

und es dunkelt

und ruhig fließet der Rhein;

der Gipfel des Berges

funkelt im Abendsonnenschein.

2. Die schönste Jungfrau sitzet

dort oben wunderbar

ihr goldnes Geschmeide blitzet

sie kämmt ihr goldenes Haar.

Sie kämmt es mit goldenem Kamme

und singt ein Lied dabei;

das hat eine wundersame

gewaltige Melodei.

3. Den Schiffer im kleinen Schiffe

ergreift es mit wildem Weh;

er schaut nicht die Felsenriffe

er schaut nur hinauf in die Höh.

Ich glaube

die Wellen verschlingen

am Ende Schiffer und Kahn;

und das hat mit ihrem Singen

die Lorelei getan.

1. Я не знаю

що це означає

що мені так сумно;

казка з давніх часів

Я не можу викинути це з голови.

Повітря прохолодне

і вже темніє

і спокійно тече Рейн;

вершина гори

виблискує у вечірньому сонці.

2. Найкрасивіша діва сидить

чудово там нагорі

поглядає її золоте вбрання

Вона розчісує своє золоте волосся.

Розчісує золотим гребінцем

і співає пісню;

що має чудодійний

чудова мелодія.

3. Шкіпер на малому кораблі

хапає його диким горем;

він не дивиться на скелясті рифи

він просто дивиться в небо.

я вірю

хвилі ковтають

в кінці шкіпер і баржа;

і це пов'язано з її співом

Лорелея готова.