Бывали дни весёлые - Иван Суржиков

Бывали дни весёлые,

Гулял я, молодец,

Не знал тоски-кручинушки,

Был вольный удалец.

Бывало, вспашешь пашенку,

Лошадок запряжёшь,

А сам тропой знакомою

В заветный дом пойдёшь.

Иду, там дожидается

Красавица моя,

Глаза полуоткрытые

С улыбкою всегда.

Она, моя хорошая,

Забыла про меня,

Забыла и покинула,

В хоромы жить пошла.

Живёт у чёрта старого,

Как в клетке золотой,

Наряжена, как куколка,

С распущенной косой.

Напала мысль злодейская,

Впотьмах нашёл топор,

Простился c отцом, матерью,

Сам вышел через двор.

Иду, а ночка тёмная,

Вдали журчал ручей,

И дело совершилося,

С тех пор я стал злодей.

Теперь в Сибирь на каторгу

Угонят молодца,

За девку черноокую,

За чёрта, за купца.

Бывали дни весёлые,

Гулял я, молодец,

Не знал тоски-кручинушки,

Был вольный удалец.

Не знал тоски-кручинушки,

Был вольный удалец.

Бували дні веселі,

Гуляв я, молодець,

Не знав туги-кручинушки,

Був вільний молодець.

Бувало, зореш ріллю,

Конячок запряжеш,

А сам стежкою знайомою

До заповітного будинку підеш.

Іду, там чекає

Красуня моя,

Очі напіввідкриті

З усмішкою завжди.

Вона, моя гарна,

Забула про мене,

Забула і покинула,

У хороми жити пішла.

Живе у чорта старого,

Як у клітці золотий,

Вбрана, як лялечка,

З розпущеною косою.

Напала думка злодійська,

В темряві знайшла сокира,

Попрощався з батьком, матір'ю,

Сам вийшов через двір.

Іду, а нічка темна,

Вдалині дзюрчав струмок,

І справа відбулася,

З того часу я став лиходієм.

Тепер у Сибір на каторгу

Викрадають молодця,

За дівку чорнооку,

За біса, за купця.

Бували дні веселі,

Гуляв я, молодець,

Не знав туги-кручинушки,

Був вільний молодець.

Не знав туги-кручинушки,

Був вільний молодець.