Грустный дэнс - Artik & Asti, Артём Качер, RAKURS

Все лица мужского пола

Не сводят глаз с танцпола —

А я, там гордо танцую одна

Играя на грани фола.

Ты сделал больно мне снова.

Я знаю, что виновата сама.

Мне сводит душу и тело.

Так сильно тобой заболела —

И вот, температурю опять.

Звучат минорные треки на этой дискотеке,

Я начинаю тебя забывать.

Под грустный дэнс я отпускаю нашу любовь.

Только здесь я оттанцую всю свою боль.

Как в паутине большой сети —

Ты рассыпаешься в памяти.

Под грустный дэнс ты так красиво теряешь меня

Словно весь наш город больше не вспомнит тебя.

Тот, кто был мне необходим —

Слишком чужой, чтобы быть родным.

Горит экран телефона, но ты мне не по фасону.

Сегодня я поменяю свой стиль.

Опять напишешь, что вроде, скучаешь, но ты свободна.

Я не вернусь, ты меня прости.

Под утро снова размажет, я выключаю свой гаджет.

Не жди в ответ пьяные смс.

Теперь сомнений нет даже, и сердце снова подскажет:

На этот раз — это точно конец.

Под грустный дэнс я отпускаю нашу любовь.

Только здесь я оттанцую всю свою боль.

Как в паутине большой сети —

Ты рассыпаешься в памяти.

Под грустный дэнс ты так красиво теряешь меня

Словно весь наш город больше не вспомнит тебя.

Тот, кто был мне необходим —

Слишком чужой, чтобы быть родным.

Лети высоко, моя птичка,

Расправь широко свои крылья.

У тебя хорошо всё на личном,

В моём мире другая идилия.

Новые люди, новые лица.

Ещё одна туса в поисках чувства.

Просто картинки, инстамодели,

Красивые куклы, но в душе пусто.

И среди иллюзий найду тебя снова —

И снова мы будем родными.

Закружимся в танце, словно мы в slow mo

Друг другу так необходимы.

Держу тебя крепко, боюсь отпустить,

Потерять, я больше не в силах.

И опять просыпаться, если не рядом ты

Мне невыносимо.

Под грустный дэнс я отпускаю нашу любовь.

Только здесь я оттанцую всю свою боль.

Как в паутине большой сети —

Ты рассыпаешься в памяти.

Под грустный дэнс ты так красиво теряешь меня

Словно весь наш город больше не вспомнит тебя.

Тот, кто был мне необходим —

Слишком чужой, чтобы быть родным.

Усі особи чоловічої статі

Не зводять очей з танцполу—

А я, там гордо танцюю одна

Граючи на межі фолу.

Ти зробив боляче мені знову.

Я знаю, що винна сама.

Мені зводить душу і тіло.

Так сильно на тебе захворіла —

І ось температуру знову.

Звучать мінорні треки на цій дискотеці,

Я починаю тебе забувати.

Під сумний денс я відпускаю наше кохання.

Тільки тут я відтанцюю весь свій біль.

Як у паутині великої мережі —

Ти розсипаєшся в пам'яті.

Під сумний денс ти так гарно втрачаєш мене

Ніби все наше місто більше не пригадає тебе.

Той, хто був мені потрібен —

Надто чужий, щоб бути рідним.

Горить екран телефону, але ти мені не за фасоном.

Сьогодні я поміняю свій стиль.

Знову напишеш, що ніби нудьгуєш, але ти вільна.

Я не повернуся, ти мене вибач.

Під ранок знову розмаже, я вимикаю свій гаджет.

Не чекай на відповідь п'яні смс.

Тепер сумнівів немає навіть, і серце знову підкаже:

На цей раз — це точно кінець.

Під сумний денс я відпускаю наше кохання.

Тільки тут я відтанцюю весь свій біль.

Як у паутині великої мережі —

Ти розсипаєшся в пам'яті.

Під сумний денс ти так гарно втрачаєш мене

Ніби все наше місто більше не пригадає тебе.

Той, хто був мені потрібен —

Надто чужий, щоб бути рідним.

Лети високо, моя пташка,

Розправ широко свої крила.

У тебе добре все на особистому,

У моєму світі інша ідилія.

Нові люди, нові особи.

Ще одна туса в пошуках почуття.

Просто картинки, інстамоделі,

Гарні ляльки, але в душі порожньо.

І серед ілюзій знайду тебе знову —

І знову ми будемо рідними.

Закрутимося в танці, ніби ми в slow mo

Один одному так потрібні.

Тримаю тебе міцно, боюся відпустити,

Втратити, я більше не в силах.

І знову прокидатися, якщо не поруч ти

Мені нестерпно.

Під сумний денс я відпускаю наше кохання.

Тільки тут я відтанцюю весь свій біль.

Як у паутині великої мережі —

Ти розсипаєшся в пам'яті.

Під сумний денс ти так гарно втрачаєш мене

Ніби все наше місто більше не пригадає тебе.

Той, хто був мені потрібен —

Надто чужий, щоб бути рідним.