Cabeca_De-Vento - Amália Rodrigues

Lisboa, se amas o Tejo

Como não amas ninguém

Perdoa num longo beijo

Os caprichos que ele tem

Faço o mesmo ao meu amor

Se me aparece zangado

Para acalmar-lhe o fulgor

Num beijo canto-lhe o fado

E vejo todo o bem que ele me quer

Precisas de aprender a ser mulher

Tu também és rapariga

Tu também és cantadeira

Vale mais uma cantiga

Cantada à tua maneira

Que andarem os dois à uma

Nesse quebrar de cabeça

Que lindo enxoval de espuma

Ele traz quando regressa

À noite é de prata o seu lençol

De dia veste o pijama de Sol

Violento mas fiel

Sempre a arrojar-se a teus pés

Meu amor é como ele

Tem más e boas marés

Minha cabeça de vento

Deixa-o lá ser ciumento

Minha cabeça de vento

Deixa-o lá ser ciumento

Лісабон, якщо ви любите Тежу

як ти нікого не любиш

Пробачте в довгому поцілунку

Примхи, які він має

Я роблю те саме зі своїм коханням

Якщо видається мені злим

Щоб заспокоїти своє сяйво

У поцілунку я співаю тобі фаду

І я бачу все хороше, що він мене любить

Треба навчитися бути жінкою

Ти теж дівчина

Ви ще й співачка

Варто ще однієї пісні

співав свій шлях

Нехай вони вдвох гуляють разом

У цій головоломці

Яка гарна пінопластова брюка

Він приносить, коли повертається

Вночі твоє простирадло срібне

Удень носить піжаму-сонце

жорстокий, але вірний

Завжди кидатися собі до ніг

моя любов схожа на нього

Має погані та добрі припливи

Моя вітряна голова

Нехай ревнує

Моя вітряна голова

Нехай ревнує