Winter's Gone - 4th Dimension

Dawn is breaking on these woods cast deep in shades of doom

My road is long, the end so vague, I’m praying to be true

All around a world of ice, so cold and torn apart

I’m trailing on a path of old forsaking days of loss

There came an eerie wind, a calling from the north

The urge to learn the answer to a question left untold

Winter’s gone — and I’m left alone

Winterborn — Father, hearken my call

Truth’s been waiting, patient, unnumbered years

Countless days I wasted shedding unnumbered tears

Winter’s gone…

Fragments of reality, the shards of a past long gone

Stars and moon, the vault beyond, a poem carved in stone

Virgin whiteness, ancient beauty, a glimpse of Winter’s Heart

Dreams they fade yet lore arcane sustains my mortal faith

The coldest night, His lost domain, my oath upon a ring

Rhymes renewed for ages, soon I will fulfil…

Winterborn — No, I’m not alone

Winter’s Gone — His essence still flows

Snow keeps falling, whirling, spiralling high

So are falling, cleansing, clear tears of ice from my eyes…

Winterborn — I’m one with His world

Winter’s blood — Scarlet stains on the snow

Still she’s falling, daughter of ashen skies

I’m falling, falling, close to the light

I feel whole…

I am snow…

Світає світанок у цих лісах, кинутих у глибокі тіні приреченості

Мій шлях довгий, кінець такий невизначений, що я молюся за бути правдою

Навколо світ льоду, такий холодний і розірваний

Я іду по шляху старих залишених днів втрат

Налетів моторошний вітер, поклик із півночі

Бажання дізнатися відповіді на запитання залишається невимовним

Минула зима — і я залишився сам

Зимовороджений — Отче, почуй мій заклик

Правда чекала, терпляча, незліченні роки

Незліченні дні я пролила безліч сліз

Зима минула…

Фрагменти реальності, уламки давно минулого

Зірки та місяць, склепіння позаду, вірш, висічений у камені

Дівоча білизна, стародавня краса, проблиск Зимового Серця

Сни, які вони тьмяніють, але таємничі знання підтримують мою смертну віру

Найхолодніша ніч, Його втрачене володіння, моя клятва на кільці

Рими оновлені на віки, скоро я виконаю…

Winterborn — Ні, я не один

Winter’s Gone — Його сутність все ще тече

Сніг безперервно падає, кружляє, крутиться високо

Так падають, очищаються, очищають сльози льоду з моїх очей…

Winterborn — я єдине ціле з Його світом

Кров зими — Червоні плями на снігу

Вона все ще падає, дочко попелястих небес

Я падаю, падаю, близько до світла

Я відчуваю себе цілим…

Я сніг…