Хочу к тебе - Баста, Большой симфонический оркестр Санкт-Петербурга

Хочу к тебе... хочу к тебе.

Хочу к тебе, в череде серых дней.

Тут на самом дне, я кричу темноте.

Хочу к тебе...

Хочу к тебе...

Хочу к тебе, в череде серых дней.

Тут на самом дне...

Прости меня за всё, за всё, что было не так.

Я горел в этом огне и незаметно в нём сгорел дотла.

Незаметно моё сердце стало черстветь.

На финише оказался первым, но в одиночестве.

Прости меня за категоричность и прямоту.

Я проиграл, как актёр, как сценарист, как драматург.

Прости за меткость, мои стрелы попадали непременно в цель.

Твоё сердце приняло каждую, отдавая мне любовь взамен.

Я бы охотно перемотал плёнку в самое начало.

Туда, где мы были счастливы, я скучаю, владею ключами.

Но кто-то в твоих дверях сменил замки.

Я ставлю этот рингтон на все входящие звонки.

Хочу к тебе... хочу к тебе.

Хочу к тебе, в череде серых дней.

Тут на самом дне, я кричу темноте.

Хочу к тебе...

Хочу к тебе...

Хочу к тебе, в череде серых дней.

Тут на самом дне...

Нет, не выкинуть боль из себя, как не выкинуть из песни слов.

Этот трек будет проклятьем всех пабликов "Про любовь".

И ты уже попала в эту петлю, поставив трек на repeat.

8 марта, *лять - моя любовь R.I.P.

Устал от войны и от поражений, и от побед.

От всех проблем.

Иду на побег.

Любовь - мой крест.

Прошу, сними меня с распятья.

Раз пять хотел порвать с тобой, и за малым не спятил я.

В районе солнечного сплетения, немного западней -

Там, где сердце моё заперто в западне.

В концертном зале вопят 8000 беснующихся душ,

И этот зал поёт во мне:

Хочу к тебе... хочу к тебе.

Хочу к тебе, в череде серых дней.

Тут на самом дне, я кричу темноте.

Хочу к тебе...

Хочу к тебе...

Хочу к тебе, в череде серых дней.

Тут на самом дне...

Наш райский остров - теперь Атлантида,

И мне ничего не светит с тобой, моя Лолита.

Я выкинулся на твой берег, как дельфин Флиппер.

Я залипаю в цветном клипе, как хиппи в трипе.

Для тебя это - слишком, для меня бы шаг,

В нашем шкафу скелетов soul out.

По билетам скелетов аншлаг.

Эта любовь мне нанесла удар под дых исподтишка.

Она сшита белыми нитками, вся в неровных стежках.

Моя любовь к тебе в этих банальных стишках.

Лошка, прости меня.

Я не нарочно, просто хапнул лишка.

Ты говоришь: у меня тонка кишка для такой любви?

Что ж, я прыгаю.

Лови!

Хочу к тебе... хочу к тебе.

Хочу к тебе, в череде серых дней.

Тут на самом дне, я кричу темноте.

Хочу к тебе...

Хочу к тебе...

Хочу к тебе, в череде серых дней.

Тут на самом дне...

Хочу до тебе... хочу до тебе.

Хочу до тебе, у черзі сірих днів.

Тут на дні, я кричу темряві.

Хочу до тебе...

Хочу до тебе...

Хочу до тебе, у черзі сірих днів.

Тут на самому дні...

Вибач мені за все, за все, що було не так.

Я горів у цьому вогні і непомітно в ньому згорів ущент.

Непомітно моє серце стало черствіти.

На фініші виявився першим, але на самоті.

Вибач мені за категоричність та прямоту.

Я програв як актор, як сценарист, як драматург.

Вибач за влучність, мої стріли неодмінно потрапляли в ціль.

Твоє серце прийняло кожну, віддаючи мені любов.

Я б охоче перемотав плівку на самий початок.

Туди, де ми були щасливі, я сумую, володію ключами.

Але хтось у твоїх дверях змінив замки.

Я ставлю цей рінгтон на всі дзвінки.

Хочу до тебе... хочу до тебе.

Хочу до тебе, у черзі сірих днів.

Тут на дні, я кричу темряві.

Хочу до тебе...

Хочу до тебе...

Хочу до тебе, у черзі сірих днів.

Тут на самому дні...

Ні, не викинути біль із себе, як не викинути з пісні слів.

Цей трек буде прокляттям усіх пабліків "Про кохання".

І ти вже потрапила до цієї петлі, поставивши трек на repeat.

8 березня, *лять - моє кохання R.I.P.

Втомився від війни і від поразок, і від перемог.

Від усіх проблем.

Іду на втечу.

Кохання – мій хрест.

Прошу, зніми мене з розп'яття.

Раз п'ять хотів порвати з тобою, і за малим я не з'їхав.

У районі сонячного сплетення, трохи на захід -

Там, де моє серце замкнене в пастці.

У концертному залі кричать 8000 душ, що біснуються,

І цей зал співає в мені:

Хочу до тебе... хочу до тебе.

Хочу до тебе, у черзі сірих днів.

Тут на дні, я кричу темряві.

Хочу до тебе...

Хочу до тебе...

Хочу до тебе, у черзі сірих днів.

Тут на самому дні...

Наш райський острів – тепер Атлантида,

І мені нічого не світить з тобою, моя Лоліто.

Я викинувся на твій берег, як дельфін Фліппер.

Я залипаю у кольоровому кліпі, як хіпі у тріпі.

Для тебе це - занадто, для мене б крок,

У нашій шафі кістяків soul out.

По квитках скелетів аншлаг.

Це кохання мені завдало удару під дих тишком-нишком.

Вона пошита білими нитками, вся в нерівних стібках.

Моя любов до тебе в цих банальних віршиках.

Лошка, пробач мені.

Я не навмисне, просто хапнув зайва.

Ти кажеш: у мене тонка кишка для такого кохання?

Що ж, я стрибаю.

Лови!

Хочу до тебе... хочу до тебе.

Хочу до тебе, у черзі сірих днів.

Тут на дні, я кричу темряві.

Хочу до тебе...

Хочу до тебе...

Хочу до тебе, у черзі сірих днів.

Тут на самому дні...