Les enchainés - Les Chaussettes Noires

Tous les deux enchaînes

A bord de la galère

Portant nos amours

Nous voguons enchaînes

Par les joies, les misères

Et pour toujours

Nos cœurs, nos mains

Ne font plus qu’un

Sur le chemin des jours

Mes mêmes années creuseront à jamais

Les mêmes sillons sur nos fronts

Le même soleil sonnera le réveil

D’un amour plus fort que la veille

Nous irons enchaînés

Sachant que rien sur terre

Ne peut séparer

Nos deux noms enchaînés

Qui sur la même pierre

Seront gravés

Un jour lointain

Mais ce matin

Nos corps ont faim

Обидва ланцюга

На борту камбуза

Несуть наші кохання

Ми пливемо в ланцюгах

Через радощі, біди

І назавжди

Наші серця, наші руки

стати одним

На шляху днів

Мої ж роки будуть копати вічно

Такі ж борозни на наших чолах

Це ж сонечко подзвонить будильник

З любов’ю, сильнішою ніж учора

Ми підемо прикутими

Знаючи, що нічого на землі

Не можна відокремитися

Наші два пов’язані назви

Хто на тому ж камені

буде вигравірувано

Далекий день

Але сьогодні вранці

Наші тіла голодні