Tête en l'air (En concert au Zénith de Paris le 18.10.2010) - Jacques Higelin

Sur la terre des damnés, tête en l’air

Étranger aux vérités premières énoncées par des cons

Jamais touché le fond de la misère

Et je pleure, et je crie et je ris au pied d’une fleur des champs

Égaré, insouciant dans l'âme du printemps, coeur battant

Coeur serré par la colère, par l'éphémère beauté de la vie

Sur la terre, face aux dieux, tête en l’air

Amoureux d’une émotion légère comme un soleil radieux

Dans le ciel de ma fenêtre ouverte

Et je chante, et je lance un appel aux archanges de l’Amour

Quelle chance un vautour, d’un coup d’aile d’un coup de bec

Me rend aveugle et sourd à la colère, à l'éphémère tristesse de la vie

Sur la terre, face au ciel, tête en l’air, amoureux

Y’a des allumettes au fond de tes yeux

Des pianos à queue dans la boîte aux lettres

Des pots de yaourt dans la vinaigrette

Et des oubliettes au fond de la cour.

.

Comme un vol d’hirondelles échappé de la poubelle du ciel.

.

У країні проклятих, голову вгору

Чужий до перших правд, викладених ідіотами

Ніколи не досягайте дна

І я плачу, і кричу, і сміюся біля підніжжя польової квітки

Загублена, безтурботна в душі весняна пора, б'ється серце

Серце стиснуте від гніву, від ефемерної краси життя

На землі, обличчям до богів, голова вгору

Закоханий у легку емоцію, як яскраве сонце

У небі мого відкритого вікна

І співаю, і звертаюся до Архангелів Любові

Як пощастило грифу, з махом крила з клювом

Робить мене сліпим і глухим до гніву, до швидкоплинного смутку життя

На землі, обличчям до неба, піднятою головою, закоханий

У твоїх очах збігаються

Роялі в поштовій скриньці

Горщики йогурту у вінегреті

І підземелля в задній частині двору.

.

Як зграя ластівок втекла з небесного смітника.

.