Who Am I - 38th Parallel

Made like a mirror to reflect his glory

But the glass got smashed, bought a counterfeit story

We gave into pride

Sacrificed life, on that day we died inside

Outside we ignited a rebellion

An infectious disease that labels us felons

Cold and alone, ever wandering in search of a home

Bridge:

Hearts breaking, hands shaking

In time with our hearts vibrating

We say bridges to yesterday are burned

Seasons over, all those leaves have turned

But we cannot look down

We can never keep our gaze locked on the ground

And we stand with wide wide eyes

As our world comes crashing down

Chorus

Who am I to say I’m right?

Who am I to say you’re wrong?

Play judge, look you in the eye

Who am I to throw the stones?

I remember when trust went for free

Sold for a smile on the face of a fantasy

Truth found her home in the pages of fairy tales

Decadent words formed the phrases for dreams that failed

Now trust is a costly commodity

Giving it away is the mark of absurdity

And truth is a homeless traveler

Hoping in the night to be found

And we wave goodbye to our innocence

And we wave goodbye to our ignorance

And we wave goodbye to our nursery mindsets

Abandoning cribs of complacence

Зроблений як дзеркало, щоб відобразити його славу

Але скло розбили, купили підробку

Ми віддалися гордості

Пожертвував життям, того дня ми померли всередині

Надворі ми розпалили повстання

Інфекційна хвороба, яка називає нас злочинцями

Холодний і самотній, який постійно блукає в пошуках дому

міст:

Серця розриваються, руки тремтять

У такт, коли наші серця вібрують

Ми скажемо, що мости до вчора спалені

Сезони закінчилися, все листя перевернулося

Але ми не можемо дивитися вниз

Ми ніколи не можемо тримати наш погляд прикутим до земі

І ми стоїмо з широко розплющеними очима

Оскільки наш світ руйнується

Приспів

Хто я щоб казати, що я правий?

Хто я такий, щоб казати, що ви неправі?

Грайте в судді, дивіться в очі

Хто я щоб кидати каміння?

Пам’ятаю, коли довіра була безкоштовною

Продається за посмішку на обличчі фантазії

Правда знайшла свій дім на сторінках казок

Декадентські слова утворили фрази для мрій, які провалилися

Тепер довіра    дорогий товар

Віддавати це — ознака абсурду

А правда — бездомний мандрівник

Сподіваюся, що вночі вас знайдуть

І ми махаємо на прощання нашій невинності

І ми прощаємося зі нашим невіглаством

І ми прощаємо нашим дитячим мисленням

Відмова від ліжечок самовдоволення