Want to Come Back to My Room and Listen to Some Belle and Sebastian - This Town Needs Guns

Another night with my friends that I’m starting to regret

Another drink and I’m anyones, smoke fills the air.

Walking back to the bar I catch a glimpse of a face that I recognise.

It’s not long before she carries me away to the dance floor,

To ‘get down with my bad-self' and hold her in my arms.

Only then do I see that we’re destined for failure

Cos the shapes that she makes are like pen down to paper

and the lines that she draws are like maps

to my heart.

So long this night.

It’s not quite our time.

Now there’s nothing left to say,

Just goodnight.

Walking out to the street my head swims through seas

and we start the float back home.

Catching feet on the cracks in the pavement,

We sing the songs that made our evening,

But a thousand sickly sweet love songs are a shadow on the spark you’ve ignited

in me.

See you’re not for these blue eyes turned an envious green.

You were made for a man much better than me.

If I believe this or not is irrelevant,

It’s clear to me now that we were never meant to be.

Ще одна ніч із друзями, про яку я починаю шкодувати

Ще один напій, і я будь-хто, дим наповнює повітря.

Повертаючись до бару, я бачу обличчя, яке я впізнаю.

Незабаром вона понесе мене на танцпол,

Щоб «зійтися зі своїм поганим я» і тримати її в своїх руках.

Тільки тоді я бачу, що ми приречені на невдачу

Тому що форми, які вона створює, схожі на папір

а лінії, які вона малює, схожі на карти

до мого серця.

Так довго цієї ночі.

Це не зовсім наш час.

Тепер нема чого сказати,

Просто на добраніч.

Виходячи на вулицю, моя голова пливе морями

і ми почнемо плавати додому.

Зачепитися ногами за тріщини на тротуарі,

Ми співаємо пісні, які зробили наш вечір,

Але тисяча хворобливих солодких пісень про кохання — це тінь на іскри, яку ти запалив

в мені.

Бачиш, ти не для цих блакитних очей, які стали заздрісно зеленими.

Ви створені для чоловіка, набагато кращого за мене.

Якщо я вірю в це чи ні не має значення,

Тепер для мене зрозуміло, що ми ніколи не повинні бути такими.