Gibbon - This Town Needs Guns

Once more in to breaches I cannot gap

One more chance to second guess your thoughts

My friends said that you would be a tough nut to crack

Come back lets settle this up…

…and down my spine

The faint tingle keeps me up at night

So while you dream I lie awake and look to the stars

No answers forthcoming I find myself locked in your arms

Once more in to breaches I cannot gap

One more chance to second guess your thoughts

My friends said that you would be a tough nut to crack

Come back lets settle this up

Like earth and dust

We’re one and the same;

insignificant

Well who am I to presume that we were all but gone?

Perpetually complexing the simple.

I for one am done

You brought this on yourself

Our problems had enough time on the shelf

We made the same mistakes

Lived our lives without the give and the take

The time we spent apart

Served to remind me of when we’d talk

My one and sole regret

Are the thoughts that went left unsaid

Ще раз у порушеннях, які я не можу пропустити

Ще один шанс вгадати свої думки

Мої друзі сказали, що ти будеш міцним горішком

Повертайтеся, давайте вирішимо це…

…і вниз по моєму хребту

Слабке поколювання не дає мені спати вночі

Тож, поки тобі сниться, я лежу без сну й дивлюся на зірки

Відповідей немає. Я опиняюсь у твоїх обіймах

Ще раз у порушеннях, які я не можу пропустити

Ще один шанс вгадати свої думки

Мої друзі сказали, що ти будеш міцним горішком

Повертайтеся, давайте вирішимо це

Як земля і прах

Ми одні й ті самі;

незначний

Ну хто я такий, щоб припускати, що нас майже не було?

Постійно складаючи прості.

Я, наприклад, закінчив

Ви самі привели це до себе

Наші проблеми мали достатньо часу на полиці

Ми робили ті самі помилки

Прожили наше життя без того, щоб дати і взяти

Час, який ми провели окремо

Служив, щоб нагадувати мені про те, коли ми розмовляли

Мені єдиний і єдиний жаль

Думки, які залишилися невимовними