Космос - 2h Company

Спокойно сегодня никак мне опять не уснуть

Андроидной помощницы грудь не успокоила ничуть

В башке астронавта жуть - одна трансценденция

Завтра звездная конференция - бррррррр!

Пройдусь-ка я.

Капсулу взял, в открытую траекторию вывел

Тумблер пять в положение два щелкнул, двигатель заглушил

К земле рулил, думал там тихо подрейфую

Хрен - компьютер сказал: "Что-то пеленгую"

Но телегаллограф показать не смог ту субстанцию

Пялилась что на Землю шепча: "Какая красавица!

Не встречала я такого милого личика!"

Подлетела ближе.

"Фу, это еще что за прыщики?"

Крикнула.

Пришлось сказать: "Наши города"

"Что значит "наши"? Кто вы? Не видела никогда!

Ах, "вы" - это люди!

Ja, ja!

Das ist gut скотина

Незаменимая для производства какашек машина"

Мечты мои с детства были только про космос

А он их кинул через хер - взял, вот так просто!

Без воздуха пустота - вот и весь космос вам!

Долбаный космос.

Долбаный космос!

Космических историй много.

Поверьте вы мне!

В ракете к планете третьей я вояж совершить хотел

Три-четыре часа провозился с воздушным вентилем

Когда штурвал в руки взял, стал свидетелем

Вселенской драмы.

Звонила Сатурну Земля

Землю спросил Сатурн: "Ну что, как твои дела?"

Ответила так: "Хуже нельзя. Сок сосет из меня

Микроб какой-то, мне взамен оставляя яд"

"Ртуть, нитрит, нитрат", - сыпался из Земли мат

Корабль трясло мой.

Слуховой треснул аппарат

Так злилась Земля, она не сдерживала эмоций

Но Сатурн спокоен был, он своими играл кольцами

Ответ дал: "Земля! Земля! Дорогая моя!

Этот вирус - фигня!

Людская цивилизация!

У Марса и у меня был вид похожей болезни

Поверь, он скоро пройдет.

Через пару тысячелетий

За этим, гармония придет опять и уют

Эти твари двуногие сами себя сожрут!

Сбой в цепи эволюции, а следствие - большой

Объем мозга.

Эта мутация их, в общем-то, и убьет!

Тебя никто больше из звезд страшной не назовет

Выздоровеешь, к нам в хоровод придешь!"

"О'кей, идет",- сказала Земля, - "поддержки я не забуду!"

"Ха-ха", - смеялся Сатурн, - "голубую залечил дуру!"

В трубку другую крикнул: "Земле карантин!

Готовь метеорит!

Из нас должен погибнуть один!"

Мечты мои с детства были только про космос

А он их кинул через хер - взял, вот так просто!

Без воздуха пустота - вот и весь космос вам!

Спокійно сьогодні ніяк мені знову не заснути

Андроїдної помічниці груди не заспокоїли ані

У голові астронавта жах - одна трансценденція

Завтра зіркова конференція – бррррррр!

Пройдусь я.

Капсулу взяв, у відкриту траєкторію вивів

Тумблер п'ять у положення два клацнув, двигун заглушив

До землі рулив, думав там тихо подрейфую

Хрен - комп'ютер сказав: "Щось пеленгую"

Але телегалограф показати не зміг ту субстанцію

Вирячилася що на Землю шепочучи: «Яка красуня!

Не зустрічала я такого милого личка!

Підлетіла ближче.

"Фу, це ще що за прищики?"

Крикнула.

Довелося сказати: "Наші міста"

"Що означає "наші"? Хто ви? Не бачила ніколи!"

Ах, "ви" – це люди!

Ja, ja!

Das ist gut скотина

Незамінна для виробництва какашок машина

Мрії мої з дитинства були лише про космос

А він їх кинув через хер – узяв, отак просто!

Без повітря порожнеча – ось і весь космос вам!

Довбаний космос.

Довбаний космос!

Космічних історій багато.

Повірте мені!

У ракеті до третьої планети я вояж здійснити хотів

Три-чотири години провозився з повітряним вентилем

Коли штурвал у руки взяв, став свідком

Всесвітньої драми.

Дзвонила Сатурну Земля

Землю запитав Сатурн: "Ну що, як твої справи?"

Відповіла так: "Гірше не можна. Сік смокче з мене

Мікроб якийсь, мені натомість залишаючи отруту"

"Ртуть, нітрит, нітрат", - сипався із Землі мат.

Корабель трясло мій.

Слуховий тріснув апарат

Так злилася Земля, вона не стримувала емоцій

Але Сатурн був спокійний, він своїми грав кільцями

Відповідь дала: «Земля! Земля! Дорога моя!

Цей вірус – фігня!

Людська цивілізація!

У Марса і в мене був вигляд схожої хвороби

Повір, він скоро минеться.

Через кілька тисячоліть

За цим, гармонія прийде знову і затишок

Ці тварюки двоногі самі себе зжеруть!

Збій у ланцюзі еволюції, а слідство - великий

Об'єм мозку.

Ця мутація їх загалом і вб'є!

Тебе ніхто більше із зірок страшної не назве

Одужаєш, до нас у хоровод прийдеш!

"О'кей, йде", - сказала Земля, - "підтримки я не забуду!"

"Ха-ха", - сміявся Сатурн, - "блакитну залікував дурницю!"

У трубку іншу крикнув: "Землі карантин!

Готуй метеорит!

З нас має загинути один!"

Мрії мої з дитинства були лише про космос

А він їх кинув через хер – узяв, отак просто!

Без повітря порожнеча – ось і весь космос вам!