Чушь - 2h Company

Вот я.

Овации потом, щас следи за рассказом.

Бог спустился, говорит: "Давить прыщи достаточно!

Факт простой прими – выбран ты

Небесной Лотерей стать голосом нашей миссии.

Зашлем на эм-ти-ви, будешь при средней скорости –

в минуту 90, – чушь на благо нести!"

Сейчас вот и начну.

Герой в моем лице,

со смыслом текста не парясь долго, идя по улице,

знакомого встретил.

Меня обнял как близкого.

"What's up!"

– говорит.

А, черт!

Не знаю английского.

Ладно, проехали.

В синематограф все пошли,

там-то я и вляпался, заметили это они.

Дело было так: застала меня врасплох –

сдержаться не смог – во всем виновата сука Бьёрк!

В том, что скупая мужская слеза по щеке

текла, смотрел когда "Танцующую в темноте".

Да-а, облажался, будто нарушил закон.

В знак причастности к ним надо ржать в унисон

с ними.

"Странный он!"

– это не про меня.

Вел себя правильно – от этого звания отмазался я.

Признаюсь, мои познания скупы в умении общаться.

Куплю книгу "Правильные понты".

В ней на эту тему труды

собраны лучшие.

Умы а-ля Пафф Дэдди бестселлера этого авторы.

Я хочу представить вам очередную чушь!

Ядрёней будет это сценария "Мулен Руж"!

С радостью хочу представить вам очередную чушь!

Рифмой спекулируя, хочу сорвать большой куш!

С компанией распрощавшись, я аккуратно снял,

в карман потайной положив, свой дежурный оскал.

Эн-цать метров пройдя, усвоил очевидный факт –

сегодня свободно вздохнуть не выйдет никак.

Знакомый снова встретился – значит снова контакт

снова будет, чему он, видно, снова тоже не рад.

Росла антипатия.

На пике стала, когда

на стандартное "Как дела?"

в ответ была отрыжка.

Но не зря я к Дону Хуану езжу на практику,

увидел – собеседник погружен в прострацию.

Свой монолог он начал как бы издалека,

кивнув на прохожего, спросил у меня: "Ну, как?"

Ответа ждать не стал.

Констатировал: "Я и ты,

все мы люди как бы сперматозоиды

двуногие, чья цель добраться до яйцеклетки.

Но в случае с людьми таковой просто нету.

Напрасны потуги все, значит это абсурд!

Смотри, все сходится тут – не зря застрелился Курт!

Как там тебя, слышь?

Ты не находишь смешным

в свете факта такого ходить с лицом серьезным?"

Конечно, есть выход один – суицид.

Но мешает одно "но" – вечно недоеbeat.

Я хочу представить вам очередную чушь!

Ядрёней будет это сценария "Мулен Руж"!

С радостью хочу представить вам очередную чушь!

Рифмой спекулируя, хочу сорвать большой куш!

Ось я.

Овації потім, зараз стеж за розповіддю.

Бог спустився, каже: "Давити прищі достатньо!

Факт простий прийми - вибраний ти

Небесною Лотерею стати голосом нашої місії.

Зашлемо на ем-ті-ві, будеш за середньої швидкості –

в хвилину 90, - нісенітниця на благо нести!"

Зараз ось і почну.

Герой у моєму обличчі,

зі змістом тексту не парячись довго, йдучи вулицею,

знайомого зустрів.

Мене обійняв як близького.

"What's up!"

– каже.

А, чорт!

Не знаю англійської.

Гаразд проїхали.

У синематограф всі пішли,

там я і вляпався, помітили це вони.

Справа була так: застала мене зненацька -

стриматися не зміг - у всьому винна сука Бьорк!

У тому, що скупа чоловіча сльоза по щоці

текла, дивився коли "Танцюючу в темряві".

Да-а, облажався, ніби порушив закон.

На знак причетності до них треба іржати в унісон

з ними.

"Дивний він!"

- це не про мене.

Поводився правильно – від цього звання відмазався я.

Зізнаюся, мої знання скупі в умінні спілкуватися.

Куплю книгу "Правильні понти".

У ній на цю тему праці

зібрані найкращі.

Уми а-ля Пафф Дедді бестселера цього автори.

Я хочу уявити вам чергову нісенітницю!

Ядреней буде це сценарію "Мулен Руж"!

З радістю хочу уявити вам чергову нісенітницю!

Рифмою спекулюючи, хочу зірвати великий куш!

З компанією розпрощавшись, я акуратно зняв,

в кишеню потай поклавши, свій черговий оскал.

Ен-цать метрів пройшовши, засвоїв очевидний факт

сьогодні вільно зітхнути не вийде.

Знайомий знову зустрівся – значить, знову контакт

знову буде, чому він, мабуть, знову теж не радий.

Зростала антипатія.

На піку стала, коли

на стандартне "Як справи?"

у відповідь була відрижка.

Але не дарма я до Дона Хуана їжджу на практику,

побачив – співрозмовник занурений у прострацію.

Свій монолог він почав ніби здалеку,

кивнувши на перехожого, спитав у мене: "Ну, як?"

На відповідь чекати не став.

Констатував: "Я і ти,

всі ми люди ніби сперматозоїди

двоногі, чия мета дістатися до яйцеклітини.

Але у випадку з людьми такий просто нема.

Даремні потуги всі, це абсурд!

Дивись, все сходиться тут – недаремно застрелився Курт!

Як там тебе, чуєш?

Ти не знаходиш смішним

у світлі факту такого ходити з особою серйозною?"

Звичайно, є вихід один – суїцид.

Але заважає одне "але" - завжди недоїдає.

Я хочу уявити вам чергову нісенітницю!

Ядреней буде це сценарію "Мулен Руж"!

З радістю хочу уявити вам чергову нісенітницю!

Рифмою спекулюючи, хочу зірвати великий куш!