Тебе все можно - Artik & Asti

Время сходит с ума, опять одна до дна;

Одинокая постель смята, виновата,

Что не рядом, так надо — это вряд ли…

Я твоя, с тобой до последней капли.

Вдыхаю дым несчастья, кричу;

От боли рвёт на части, в твоей власти —

И только лишь тебе могу сдаться.

Только твои губы вправе касаться

Моего пространства!

Вдыхай меня, не спеша — нежно и осторожно.

Везде с тобой — я твоя.

Тебе всё можно.

Вдыхай меня по чуть-чуть.

Доводи меня до дрожи.

Ты знаешь то, что я хочу.

Тебе всё можно.

Мой космос, моя планета —

Я знаю, тебя по миллиметру;

И каждой клеткой с тобою рядом,

Я радуюсь дневному свету!

Тону в глазах твоих, как в океане.

Нет ничего нежнее твоих касаний.

И словно таю с каждой минутой,

Просыпаясь с тобой каждое утро.

Вдыхай меня, не спеша — нежно и осторожно.

Везде с тобой — я твоя.

Тебе всё можно.

Вдыхай меня по чуть-чуть.

Доводи меня до дрожи.

Ты знаешь то, что я хочу.

Тебе всё можно.

Будь ближе,

Хочу услышать, как ты дышишь;

О нас с тобою напишут, и мы взлетаем

Всё выше, пролетая города крыши.

Ты просто дай мне своего тепла.

Открой мне тайны, и я тебя всю до дна!

Вдыхаю медленно каждую из твоих частиц,

И будто бы весь этот мир без границ.

Вдыхай меня, не спеша — нежно и осторожно.

Везде с тобой — я твоя.

Тебе всё можно.

Вдыхай меня по чуть-чуть.

Доводи меня до дрожи.

Ты знаешь то, что я хочу.

Тебе всё можно.

Тебе всё можно.

Тебе всё можно.

Тебе всё можно.

Вдыхай меня, не спеша — нежно и осторожно.

Везде с тобой — я твоя.

Тебе всё можно.

Вдыхай меня по чуть-чуть.

Доводи меня до дрожи.

Ты знаешь то, что я хочу.

Тебе всё можно.

Час божеволіє, знову одна до дна;

Самотня ліжко зім'ята, винна,

Що не поряд, то треба — це навряд чи…

Я твоя з тобою до останньої краплі.

Вдихаю дим нещастя, кричу;

Від болю рве на частини, у твоїй владі

І тільки тобі можу здатися.

Тільки твої губи мають право торкатися

Мого простору!

Вдихай мене, не поспішаючи – ніжно та обережно.

Скрізь із тобою – я твоя.

Тобі все можна.

Вдихай мене потроху.

Доводь мене до тремтіння.

Я хочу.

Тобі все можна.

Мій космос, моя планета

Я знаю, тебе по міліметрі;

І кожною кліткою з тобою поряд,

Я тішуся денному світлу!

Тону в очах твоїх, як у океані.

Немає нічого ніжнішого за твої дотики.

І немов таю з кожною хвилиною,

Прокидаючись з тобою щоранку.

Вдихай мене, не поспішаючи – ніжно та обережно.

Скрізь із тобою – я твоя.

Тобі все можна.

Вдихай мене потроху.

Доводь мене до тремтіння.

Я хочу.

Тобі все можна.

Будь ближче,

Хочу почути, як ти дихаєш;

Про нас з тобою напишуть, і ми злітаємо

Все вище, пролітаючи міста даху.

Ти дай мені свого тепла.

Відкрий мені таємниці, і я тебе всю до дна!

Вдихаю повільно кожну з твоїх частинок,

І ніби весь світ без кордонів.

Вдихай мене, не поспішаючи – ніжно та обережно.

Скрізь із тобою – я твоя.

Тобі все можна.

Вдихай мене потроху.

Доводь мене до тремтіння.

Я хочу.

Тобі все можна.

Тобі все можна.

Тобі все можна.

Тобі все можна.

Вдихай мене, не поспішаючи – ніжно та обережно.

Скрізь із тобою – я твоя.

Тобі все можна.

Вдихай мене потроху.

Доводь мене до тремтіння.

Я хочу.

Тобі все можна.