C'est le printemps - Jacqueline François

Agitée comme un roseau dans la tourmente

Tout m'énerve et tout m’irrite en ce moment

Le monde me désenchante

Par ce beau jour de printemps

Fatiguée, désabusée et sans courage

Impatiente je ne sais plus ce qui m’attend

Je sens arriver l’orage

Par ce beau jour de printemps

Je voudrais me sentir loin d’ici

Fuir la vie de chaque jour

Et peut-être en m'évadant ainsi

Y trouverais-je l’amour

Les bourgeons des marronniers

De mon enfance

La jacinthe, l’aubépine et les lilas blancs

En vain me chantent leur romance

Douterais-tu du printemps?

Tout est si joyeux

Pourtant je suis malheureuse

D’où me vient tout ce tourment?

Ô mon ami, c’est le printemps

Ворушиться, як очерет в бурю

Мене все дратує і зараз все дратує

Світ мене розчаровує

У цей прекрасний весняний день

Втомлений, розчарований і без сміливості

Нетерплячий я не знаю, що мене чекає

Я відчуваю, що наближається шторм

У цей прекрасний весняний день

Я хочу відчувати себе далеко звідси

Тікай від буденності

І, можливо, втечу отак

Чи знайду я там кохання

Бруньки каштанового дерева

З мого дитинства

Гіацинт, глід і білий бузок

Даремно співайте мені свій романс

Ви б сумнівалися у весні?

Все таке щасливе

Та все ж я нещасний

Звідки вся ця мука?

Ой, друже, весна