Расстояния - 23:45

Все в моей жизни

Будто на сердце следы стрельбы.

Все мои бури и постоты —

Это все ты, ты, ты!

Я не могу сказать тебе всего,

Будто набрав в легкие песка.

И тебе уже точно пора —

Ну все, пока…

Припев:

расставания, мы снова на расстоянии,

Запутались точно наши пути.

И все твои обещания стали просто воспоминанием,

И меня здесь нет, прости…

расставания, мы снова на расстоянии,

Запутались точно наши пути.

И все твои обещания стали просто воспоминанием,

И меня здесь нет, прости…

И на моих часах минутная стрелка

Не даст сказать о том, что наболело.

И выпущенные мной в тебя стрелы —

Убивают последние остатки веры.

Мне не остановиться не свернуть,

И точно не забыть твои глаза.

Но мне уже снова бежать пора —

Ну все, пока…

Припев:

расставания, мы снова на расстоянии,

Запутались точно наши пути.

И все твои обещания стали просто воспоминанием,

И меня здесь нет, прости…

расставания, мы снова на расстоянии,

Запутались точно наши пути.

И все твои обещания стали просто воспоминанием,

И меня здесь нет, прости…

Ноты падали дождем, разбиваясь звонко.

А лист бумаги — белоснежный, как сахар и тонкий.

Чернильных рек потоки складывались в строчки,

Скрипичный ключ в начале и в конце точка.

Мы сами написали для себя такую песню.

Изначально понимая — не быть нам вместе.

Через призму лет, оглядываясь в даль —

Я тихо прошепчу: Прости, мне жаль…

Припев:

расставания, мы снова на расстоянии,

Запутались точно наши пути.

И все твои обещания стали просто воспоминанием,

И меня здесь нет, прости…

расставания, мы снова на расстоянии,

Запутались точно наши пути.

И все твои обещания стали просто воспоминанием,

И меня здесь нет, прости…

Все в моєму житті

Наче на серці сліди стрілянини.

Усі мої бурі та постоти —

Це все ти, ти!

Я не можу сказати тобі всього,

Ніби набравши в легкі піски.

І тебе вже точно пора —

Ну все бувай…

Приспів:

розставання, ми знову на відстані,

Плуталися точно наші шляхи.

І всі твої обіцянки стали просто спогадом,

І мене тут немає, пробач…

розставання, ми знову на відстані,

Плуталися точно наші шляхи.

І всі твої обіцянки стали просто спогадом,

І мене тут немає, пробач…

І на моїй годині хвилинна стрілка

Не дасть сказати про те, що наболіло.

І випущені мною в тебе стріли —

Вбивають останні рештки віри.

Мені не зупинитися не згорнути,

І точно не забути твої очі.

Але мені вже знову бігти час —

Ну все бувай…

Приспів:

розставання, ми знову на відстані,

Плуталися точно наші шляхи.

І всі твої обіцянки стали просто спогадом,

І мене тут немає, пробач…

розставання, ми знову на відстані,

Плуталися точно наші шляхи.

І всі твої обіцянки стали просто спогадом,

І мене тут немає, пробач…

Ноти падали дощем, розбиваючись дзвінко.

А аркуш паперу — білий, як цукор і тонкий.

Чорнильних рік потоки складалися в рядки,

Скрипковий ключ в початку і в кінці кінця.

Ми самі написали для себе таку пісню.

Спочатку розуміючи — не бути нам разом.

Через призму років, озираючись у далечінь.

Я тихо прошепчу: Пробач, мені шкода…

Приспів:

розставання, ми знову на відстані,

Плуталися точно наші шляхи.

І всі твої обіцянки стали просто спогадом,

І мене тут немає, пробач…

розставання, ми знову на відстані,

Плуталися точно наші шляхи.

І всі твої обіцянки стали просто спогадом,

І мене тут немає, пробач…