Drão - Gilberto Gil

Drão o amor da gente é como um grão

Uma semente de ilusão

Tem que morrer pra germinar plantar nalgum lugar

Ressuscitar no chão nossa semeadura

Quem poderá fazer aquele amor morrer!

Nossa caminhadura

Dura caminhada pela estrada escura

Drão não pense na separação

Não despedace o coração

O verdadeiro amor é vão, estende-se, infinito

Imenso monolito, nossa arquitetura

Quem poderá fazer aquele amor morrer!

Nossa caminha dura

Cama de tatame pela vida afora

Drão os meninos são todos sãos

Os pecados são todos meus

Deus sabe a minha confissão, não há o que perdoar

Por isso mesmo é que há de haver mais compaixão

Quem poderá fazer aquele amor morrer

Se o amor é como um grão!

Morrenasce, trigo, vive morre, pão

Drão

Людська любов Драо – як зерно

Зерно ілюзії

Ви повинні померти, щоб десь проростити рослину

Воскреси наш посів у землю

Хто може змусити це кохання померти!

наша прогулянка

Важка прогулянка по темній дорозі

Драо не думай про розлуку

Не розбивай серце

Справжня любов марна, вона тягнеться, нескінченна

Величезний моноліт, наша архітектура

Хто може змусити це кохання померти!

наша важка прогулянка

Ліжко татамі на все життя

Драо, всі хлопці здорові

Гріхи всі мої

Бог знає моє визнання, нема чого прощати

Тому має бути більше співчуття

Хто може змусити це кохання померти

Якщо любов – як зерно!

Вмирає, пшениця, живе, вмирає, хліб

дракон