Bedlam - Elvis Costello, The Imposters

I’ve got this phosphorescent portrait of gentle Jesus meek and mild

I’ve got this harlot that I’m stuck with carrying another man’s child

The solitary star announcing vacancy burnt out as we arrived

They’d throw us back across the border if they knew that we survived

And they were surprised to see us So they greeted us with palms

They asked for ammunition, acts of contrition and small alms

I might recite a small prayer

If I ever said them

I lay down on an iron frame

Found myself in bedlam

I wish that I could take something for drowning out the noise

Wailing echoes down the corridors

I’ve got this imaginary radio, and I’m punching up the dial

I’ve got the A.C. trained on the T.V. so it won’t blow up in my eye

And everything that I thought fanciful and mocked as too extreme

Must be family entertainment here in the strange land of my dreams

Now I’m practicing my likeness of St. Francis of Assisi

For if I hold my hand outstretched

A little bird comes to me

I might recite a small prayer

If I ever said them

I lay down on an iron frame

Found myself in bedlam

Escaping from the fingers that were stretching through the bars

Wailing echoes down the corridors

The player piano picks out «Life Goes On»

Ring tone rang out «Jerusalem»

And in this pit of sadness

Where the rank of wretched plunge

We’ve buried all the innocents

Now we must bury revenge

They’ve got this scared and decorated girl strapped to the steel trunk of a mustang

And then they drove her down a cypress grove where traitors hang and stars

still spangle

They dangled flags and other rags along a coloured thread of twine

And then they dragged that bruised and purple heart along the road to Palestine

Someone went off muttering, he mentioned thirty pieces

Easter saw a slaughtering, each wrapped in bloodstained fleeces

Then my thoughts returned to vengeance, but I put up no resistance

Though I seemed a long way from my home

It really was no distance

And I might recite a small prayer

If I ever said them

I lay down on an iron frame

Found myself in bedlam

Bowing like an actor acknowledging applause

Playing the Crusader who was conquering the Moors

And he knew the consequences, but he won’t accept the cause

Wailing echoes down the corridors

У мене є цей фосфоресцентний портрет ніжного Ісуса, лагідного та м’якого

У мене є ця блудниця, що я застрягла з виношуванням чужої дитини

Самотня зірка, яка оголошувала вакансію, згоріла, коли ми прибули

Вони б перекинули нас назад через кордон, якби знали, що ми вижили

І вони були здивовані побачивши нас Так привітали нас долонями

Вони просили боєприпаси, розкаяння та дрібну милостиню

Я можу прочитати невелику молитву

Якби я колись їх сказав

Я ліг на залізну раму

Я опинився в бедламі

Я хотів би взяти щось для того, щоб заглушити шум

Коридорами лунає плач

У мене є це уявне радіо, і я пробиваю циферблат

У мене натренований кондиціонер на телевізорі, щоб він не вибухнув у моїм оці

І все, що я вважав химерним і висміював як надто екстремальне

Мабуть, сімейна розвага тут, у чужій країні моєї мрії

Зараз я практикую свою подобу Святого Франциска Ассизького

Бо якщо я тримаю руку витягнуту

До мене прилітає пташка

Я можу прочитати невелику молитву

Якби я колись їх сказав

Я ліг на залізну раму

Я опинився в бедламі

Рятуючись від пальців, що тягнулися крізь ґрати

Коридорами лунає плач

Піаніно вибирає «Життя продовжується»

Пролунав дзвінок «Єрусалим»

І в цій ямі печалі

Куди впаде звання жалюгідного

Ми поховали всіх невинних

Тепер ми повинні поховати помсту

У них ця перелякана й прикрашена дівчина прив’язана до сталевого багажника мустанга

А потім погнали її в кипарисовий гай, де висять зрадники і зірки

ще блиск

Вони розвішували прапори та інше ганчір’я уздовж кольорової нитки шпагату

А потім вони тягнули це розбите пурпурове серце дорогою до Палестини

Хтось пробурмотів, він згадав тридцять штук

На Великдень відбулася різа, кожна з яких була загорнута в закривавлене руно

Потім мої думки повернулися до помсти, але я не чинив опору

Хоча, здавалося, я був далеко від свого дому

Це дійсно не була відстань

І я можу прочитати невелику молитву

Якби я колись їх сказав

Я ліг на залізну раму

Я опинився в бедламі

Вклоняючись, як актор, який відповідає за оплески

Грає хрестоносця, який підкорював маврів

І він знав наслідки, але не змирився з причиною

Коридорами лунає плач