Vou Dar de Beber À Dor - Amália Rodrigues

Foi no Domingo passado que passei

À casa onde vivia a Mariquinhas

Mas está tudo tão mudado

Que não vi em nenhum lado

As tais janelas que tinham tabuinhas

Do rés-do-chão ao telhado

Não vi nada, nada, nada

Que pudesse recordar-me a Mariquinhas

E há um vidro pegado e azulado

Onde via as tabuinhas

Entrei e onde era a sala agora está

A secretária e um sujeito que é lingrinhas

Mas não vi colchas com barra

Nem viola nem guitarra

Nem espreitadelas furtivas das vizinhas

O tempo cravou a garra

Na alma daquela casa

Onde às vezes petiscávamos sardinhas

Quando em noites de guitarra e de farra

Estava alegre a Mariquinhas

As janelas tão garridas que ficavam

Com cortinados de chita às pintinhas

Perderam de todo a graça porque é hoje uma vidraça

Com cercaduras de lata às voltinhas

E lá pra dentro quem passa

Hoje é pra ir aos penhores

Entregar o usurário, umas coisinhas

Pois chega a esta desgraça toda a graça

Da casa da Mariquinhas

Pra terem feito da casa o que fizeram

Melhor fora que a mandassem prás alminhas

Pois ser casa de penhor

O que foi viveiro de amor

É ideia que não cabe cá nas minhas

Recordações de calor

E das saudades o gosto eu vou procurar esquecer

Numas ginjinhas

Pois dar de beber à dor é o melhor

Já dizia a Mariquinhas

Це була минула неділя, яку я провів

До будинку, де жила Марікіньяс

Але все так змінилося

Що я ніде не бачила

Такі вікна, що мали дошки

Від першого поверху до даху

Я нічого не бачив, нічого, нічого

Це могло б нагадати мені Марікіньяс

І є липке синє скло

Де ти бачив таблички

Я увійшов і де кімната колись була, тепер вона

Секретар — це суб’єкт, який є linginhas

Але я не бачив постільних ковдр

Ні альта, ні гітари

Немає підглядів сусідів

Час забрав

В душі того дому

Де ми іноді закушували сардинами

На гітарі та вечірках

Сіссі була щаслива

Вікна були такими яскравими

З крапчастими шторами гепарда

Вони втратили всю свою витонченість, бо тепер це вікно

З олов'яним бісером навколо

А всередині хто проходить

Сьогодні йти в пішаки

Надайте користувачеві кілька речей

Бо всяка благодать приходить до цієї ганьби

З дому Марікіньяс

Щоб зробити з будинком те, що вони зробили

Краще, якби її пошлють до душ

Тому що бути ломбардом

Що було розсадником кохання

Це ідея, яка мені тут не підходить

Теплі спогади

І я сумую за смаком, який я спробую забути

в деяких гінджінх

Тому що випити біль – найкраще

Сіссі вже сказала