Hivern - ZOO

Jo defenc amb passió territoris

Que sembràrem d’amor i colors

Els defenc de impuresses, de plagues

I dins jugue amb les rises i els plors

Jo defenc territoris, els nostres

On sentim que la vida alça el vol

Jo defenc la parcela, la teua

Perque alli tot em toca, res dol

Sí, perquè és temps que s’estira

Un camí de confeti que em guía

On els peus sempre es senten humits

On amics tornen per omplir buits

Cada cosa al seu lloc, cada glosa

Té un torment al davall que reposa

Quan el aire torna a entrar al pit

Quan la terra conforma els sentits

La veritat és joc i no silenci

Ens ensenyavem de tot menos danses

El professor xillant per on comence…

I volíem jugar no fer finances

Jugar a que es trencaren les sabates

Jugar amb les paraules perque sí

Jugar amb el llenguatge compartit

Cantant misèries amb formatge pa i vi!

I així com parla el carrer

Farem missives, hi ha molta empastraeta que desfer

Hi ha molta música que queda en els cantons en nits

De glòria, secrets que queden en els carrerons

Tenim la barca amarraeta i esperant, teniu la boca

I la orella calentetes de passions

Farem el que pugam, la penya està tornant-se loca

Vos traslladem a noves dimensions

Perquè avui cantem per celebrar

Que ningú mai no ens farà callar

Que sommiem amb que se’ns tanca la ferida

Que vivim amb la esperança descossida

Però passen més els dies que les modes

I amb la veu tan desgastada com les soles

Sempre en peu, sempre desafiant la por

I es que el poble que canta mai no mor

Però a voltes arriben gelades

I no trobes la forma, no trobe

D’arrancar-li al hivern la distància

No hi ha sal que desfaça eixe gel

No hi ha crèdit que salve esta empresa

Mai m’expolse la presa, sempre et mor el amor

Я пристрасно захищаю території

Щоб ми сіємо любов і кольори

Захищаю їх від домішок, від шкідників

А всередині грає сміхом і сльозами

Я захищаю території, наші

Де ми відчуваємо, що життя летить

Я захищаю сюжет, твій

Бо там мене все торкається, нічого не болить

Так, BT теж не для мене

Шлях конфетті, який веде мене

Де ноги завжди мокрі

Де друзі повертаються, щоб заповнити прогалини

Все на своєму місці, кожен блиск

У нього внизу є мука, що спочиває

Коли повітря знову надходить у грудну клітку

Коли земля формує почуття

Правда – це гра, а не мовчання

Нас вчили всьому, крім танців

Учитель, що кричить, з чого почати...

І ми хотіли грати, а не робити фінанси

Гра, щоб зламати черевики

Грайте словами, тому що так

Грайте спільною мовою

Співаючи горе з сирним хлібом і вином!

І так розмовляє вулиця

Ми будемо складати листівки, багато чого потрібно скасувати

Вночі в кутках залишається багато музики

Слави, таємниць, що залишаються в алеях

У нас човен пришвартований і чекаємо, ви маєте свій рот

І гаряче вухо пристрастей

Ми зробимо, що зможемо, скеля божеволіє

Ми перенесемо вас у нові виміри

Бо сьогодні ми співаємо, щоб святкувати

Щоб нас ніхто ніколи не замовкнув

Мріємо, що рана закриється

Хай ми живемо зі зламаною надією

Але дні минають більше, ніж мода

І з потертим, як підошви, голосом

Завжди стоячи, завжди кидаючи виклик страху

А люди, які співають, ніколи не вмирають

Але іноді приходять заморозки

І ви не знайдете форми, ви не знайдете її

Взимку взяти дистанцію

Немає солі, яка розчиняє цей лід

Немає кредиту, щоб врятувати цей бізнес

Ніколи не дозволяйте моїй жертві знести вас, ваша любов завжди вмирає