Острые ножи - Женя Тополь

Я больше не хочу летать,

Сжимая крылья за спиною.

По пальцам дни пересчитать,

Когда ты здесь, вот так со мною.

Я больше не могу любить,

Мне столько снов, а этот в руку.

Машин оранжевая нить

И тишина, и нет ни звука.

Припев:

Скажи, скажи, зачем такие острые ножи?

Я на осколках этой лжи, моей любви танцую танец.

Скажи, скажи, ты стал родным — ты был чужим,

И неужели всё равно, что я уйду и не останусь?

Я больше не должна просить

У неба этого забвенья —

Тебе всё это ни к чему,

А мне сто два стихотворенья.

Я ухожу и остаюсь,

Я звёзд тебя любя сильнее, —

Я прикасаюсь, Бог, бери —

Мы два голодных диких зверя.

Припев:

Скажи, скажи, зачем такие острые ножи?

Я на осколках этой лжи, моей любви танцую танец.

Скажи, скажи, ты стал родным — ты был чужим,

И неужели всё равно, что я уйду и не останусь?

Скажи, скажи, зачем такие острые ножи?

Я на осколках этой лжи, моей любви танцую танец.

Скажи, скажи, ты стал родным — ты был чужим,

И неужели всё равно, что я уйду и не останусь?

Я більше не хочу літати,

Стискаючи крила за спиною.

На пальцях дні перерахувати,

Коли ти тут, ось так зі мною.

Я більше не можу любити,

Мені стільки снів, а цей у руці.

Машин помаранчева нитка

І тиша, і немає ні звуку.

Приспів:

Скажи, скажи, навіщо такі гострі ножі?

Я на осколках цієї брехні, моєї любові танцюю танець.

Скажи, скажи, ти став рідним — ти був чужим,

І невже все одно, що я піду і не залишусь?

Я більше не повинна просити

У неба цього забуття —

Тобі все це ні до чого,

А мені сто два вірші.

Я йду і залишаюсь,

Я зірок тебе люблячи сильніше, —

Я торкаюся, Бог, бери —

Ми два голодних диких звіра.

Приспів:

Скажи, скажи, навіщо такі гострі ножі?

Я на осколках цієї брехні, моєї любові танцюю танець.

Скажи, скажи, ти став рідним — ти був чужим,

І невже все одно, що я піду і не залишусь?

Скажи, скажи, навіщо такі гострі ножі?

Я на осколках цієї брехні, моєї любові танцюю танець.

Скажи, скажи, ти став рідним — ти був чужим,

І невже все одно, що я піду і не залишусь?