Kryptônia - Zé Ramalho

Não admito que me fale assim

Eu sou o seu décimo-sexto pai

Sou primogênito do teu avô, primeiro curandeiro

Alcoviteiro das mulheres que corriam sob o teu nariz

Me deves respeito, pelo menos dinheiro

Ele é o cometa fulgurante que espatifou

Um asteróide pequeno que todos chamam de terra (2x)

De Kryptônia desce teu olhar

E quatro elos prendem tua mão

Cala-te boca, companheiro, vá embora, que má criação!

De outro jeito não se dissimularia a suma criação

E foi o silêncio que habitou-se no meio

Ele é o cometa fulgurante que espatifou

Um asteróide pequeno que todos chamam de terra (2x)

De Kryptônia desce teu olhar

E quatro elos prendem tua mão

Cala-te boca, companheiro, vá embora, que má criação!

De outro jeito não se dissimularia a suma criação

E foi o silêncio que habitou-se no meio

Ele é o cometa fulgurante que espatifou

Я не дозволяю тобі так зі мною розмовляти

Я твій шістнадцятий батько

Я первісток твого діда, перший цілитель

Переслідувач жінок, які забігли у вас під носом

Ти зобов’язаний мені поважати, принаймні гроші

Він — палаюча комета, яка впала

Маленький астероїд, який всі називають Землею (2x)

З Криптонії твій погляд спускається

І чотири ланки тримають вас за руку

Мовчи, друже, геть, яке погане створіння!

Інакше створення суми не буде приховано

І це була тиша, яка жила посеред

Він — палаюча комета, яка впала

Маленький астероїд, який всі називають Землею (2x)

З Криптонії твій погляд спускається

І чотири ланки тримають вас за руку

Мовчи, друже, геть, яке погане створіння!

Інакше створення суми не буде приховано

І це була тиша, яка жила посеред

Він — палаюча комета, яка впала