Amálgama - Zé Ramalho

És a fonte maior do meu desejo

És a única fortaleza mansa

És o algo misterioso vento

Cataventos que rodam no sertão

És o amálgama da minha couraça

Ventanias que passam no grotão

És a música fina da madeira

Mesmo o cão de cabeças a puxar

És a última gota do orvalho

Do compasso que morde a esperança

És a lâmina quente da madeira

Lavadeiras que lavam o sertão

És a lança no meio do canteiro

Companheiros de tudo o que cantou

És a lã do camelo e do carneiro

Desde a dor do começo do pomar

Ти найбільше джерело мого бажання

Ти єдина ніжна фортеця

Ти таємничий вітер

Флюгери, які обертаються в сертані

Ти — суміш моєї броні

Вітри, що проходять у гротао

Ви – чудова музика дерев

Навіть собака з головами

Ти остання крапля роси

Про компас, який кусає надію

Ти гаряче лезо дерева

Прачки, які перуть сертан

Ти спис посеред будівельного майданчика

Супутники всього, що співало

Ви – шерсть верблюда і барана

З болі початку саду