Глаза закрываю - За полк, Вадим Богданов

Я расскажу тебе, о чем мечтаю.

Что-то вечно, а что-то мгновенно.

Когда я в тишине глаза закрываю,

Для меня этот мир совершенный.

Миллионы ненужных слов, зачем так тупо?

А чем ты заполняешь свою пустоту?

Ты — лучший судья своим поступкам,

Бросай все лишнее, чтобы набрать высоту.

Когда не нужно никуда спешить,

Рядом со мной глубоко дыши.

Прошу, родная, прошлое не вороши,

Ты прекрасно знаешь, я влюблен в тебя по уши.

Я прямо сейчас вижу тебя настоящую,

Прямо сейчас ты смотришь в мои глаза горящие.

Ты так изящно гуляешь в моем внутреннем мире,

Я бьюсь с самим собой, просто хочу его расширить.

Мы уже большие, делаем, что захотим.

Мне говорят: «Вадим, почему ты видишь этот мир таким?»

Давай улетим, ведь счастье не за горами,

Оставим под ногами только ветер с облаками.

Я расскажу тебе, о чем мечтаю.

Что-то вечно, а что-то мгновенно.

Когда я в тишине глаза закрываю,

Для меня этот мир совершенный.

Я расскажу тебе, о чем мечтаю.

Что-то вечно, а что-то мгновенно.

Когда я в тишине глаза закрываю,

Для меня этот мир совершенный.

Порой неважно, кто ты снаружи, просто живи.

Пойми, ведь главное, кто ты внутри.

Я просыпаюсь, и такая жизнь меня заводит.

Я одеваюсь в счастье, оно всегда будет в моде.

Неделя до нового года, за окном снегопад.

Это факт, жизнь улыбается тому, кто ей рад.

Я волшебник, дарю тебе добро в стихах,

Эта музыка будет дышать даже когда развеет мой прах.

Время ускорилось, бывает страшно до жути,

Когда каждый день стоишь на распутье,

Когда снег кружится, словно в сказочном сне,

Тогда замри и разбуди любовь в себе.

В глубине моей души многое затонуло,

Там плавали добрые рыбы, их съедали акулы.

Там было все: печаль, радость, счастье и добро.

Что останется после нас, ведь мы здесь временно?

Я расскажу тебе, о чем мечтаю.

Что-то вечно, а что-то мгновенно.

Когда я в тишине глаза закрываю,

Для меня этот мир совершенный.

Я расскажу тебе, о чем мечтаю.

Что-то вечно, а что-то мгновенно.

Когда я в тишине глаза закрываю,

Для меня этот мир совершенный.

Я розповім тобі, про що мрію.

Щось вічне, а щось миттєво.

Коли я в тиші очі закриваю,

Для мене цей світ є досконалим.

Мільйони непотрібних слів, навіщо так тупо?

А чим ти заповнюєш свою порожнечу?

Ти — найкращий суддя своїм вчинкам,

Кидай все зайве, щоби набрати висоту.

Коли не потрібно нікуди поспішати,

Поряд зі мною глибоко дихай.

Прошу, рідна, минуле не вороші,

Ти чудово знаєш, я закоханий в тебе по вуха.

Я прямо зараз бачу тебе справжню,

Прямо зараз ти дивишся в мої очі, що горять.

Ти так витончено гуляєш у моєму внутрішньому світі,

Я б'юся з самим собою, просто хочу його розширити.

Ми вже великі, робимо, що захочемо.

Мені кажуть: «Вадим, чому ти бачиш цей світ таким?»

Давай полетимо, адже щастя не за горами,

Залишимо під ногами тільки вітер із хмарами.

Я розповім тобі, про що мрію.

Щось вічне, а щось миттєво.

Коли я в тиші очі закриваю,

Для мене цей світ є досконалим.

Я розповім тобі, про що мрію.

Щось вічне, а щось миттєво.

Коли я в тиші очі закриваю,

Для мене цей світ є досконалим.

Часом неважливо, хто ти зовні, просто живи.

Зрозумій, адже головне, хто ти всередині.

Я прокидаюся, і таке життя мене заводить.

Я одягаюся в щастя, воно завжди буде в моді.

Тиждень до нового року, за вікном снігопад.

Це факт, життя посміхається тому, хто йому рада.

Я чарівник, дарую тобі добро в віршах,

Ця музика дихатиме навіть коли розвіє мій порох.

Час прискорився, буває страшно до жахів,

Коли щодня стоїш на роздоріжжі,

Коли сніг крутиться, немов у казковому сні,

Тоді замри і розбуди любов у собі.

В глибині моєї душі багато затонуло,

Там плавали добрі риби, їх з'їдали акули.

Там було все: сум, радість, щастя і добро.

Що залишиться після нас, адже ми тут тимчасово?

Я розповім тобі, про що мрію.

Щось вічне, а щось миттєво.

Коли я в тиші очі закриваю,

Для мене цей світ є досконалим.

Я розповім тобі, про що мрію.

Щось вічне, а щось миттєво.

Коли я в тиші очі закриваю,

Для мене цей світ є досконалим.