Антонимы - За полк

Куплет 1:

Люди любят войну, люди любят хаус

Люди любят холод и голод, представь их не осталось

Боятся некого, наводить порядок негде

Меха, еда, и нет контраста количества денег

Все равны до такой степени, что всем противно

Нечего не происходит, стабилен климат

Понять простое не в силах, мозг — пустая корзина

Ведь сильными нас делает то, что не убило

Люди любят опасность и обожают грязь

Любят пожары, любят болезни, любят власть

Любят когда у них выбор есть и наглядность в мире,

А кем бы ты был, если б всё было на позитиве

Не было бы бомжей, ты бы не работал

Не было бы жертв, ты ценил бы свою жизнь, что ты

Если бы не печаль, ты так не смеялся бы

Спрятано всё на поверхности, но нет глаз увы

Припев:

Антонимы в которых тонем мы

Кто мы там в глубине так и не поняли

Хотя там внутри я бы кое-что спросил,

Но перед этим вдохни — Что есть сил

Куплет 2:

Я сам себе пилот я не лечу за массой вперёд

И пока я не одинок этот полёт меня прёт

Обдувает лёгкий ветерок, руки в потолок

Это болото мы взорвём, его наполнит густой smoke

Каждый день жизнь дарит новьё и кто-то врёт нам

Скорей буду стоять на своём, чем левым ушлёпкам

Доверю свою судьбу даже под сильным гнётом

Я диктую сам её, захочу дёрну стоп кран

Наша страна так широка и необъятна

Наши верха давно погрязли в кровавых пятнах

Во что ты веришь свято, лучше держи это рядом

Позже когда нагрянут траблы, жизнь покажется адом

Я вернулся домой, а кто-то остался в штатах

С закрытыми глазами они в поисках большой зарплаты

Ты знаешь, наши таланты покидают страну безвозвратно,

А пока мы здесь строим планы на завтра

Припев:

Антонимы в которых тонем мы

Кто мы там в глубине так и не поняли

Хотя там внутри я бы кое-что спросил,

Но перед этим вдохни — Что есть сил

Куплет 1:

Люди люблять війну, люди люблять хаус

Люди люблять холод і голод, уяви їх не залишилося

Бояться нема кого, наводити порядок ніде

Хутра, їжа, і немає контрасту кількості грошей

Усі рівні настільки, що всім гидко

Нічого не відбувається, стабільний клімат

Зрозуміти просте не в силах, мозок — порожній кошик

Адже сильними нас робить те, що не вбило

Люди люблять небезпеку і люблять бруд

Люблять пожежі, люблять хвороби, люблять владу

Люблять коли у них вибір є і наочність у світі,

А кем би ти був, якщо б усе було на позитиві

Не було б бомжів, ти не працював

Не було би жертв, ти цінував би своє життя, що ти

Якщо би не печаль, ти так не сміявся

Заховано все на поверхні, але немає око на жаль

Приспів:

Антоніми в яких тонемо ми

Хто ми там в глибині так і не зрозуміли

Хоча там усередині я би  дещо запитав,

Але перед цим вдихни — Що є сил

Куплет 2:

Я сам собі пілот я не лечу за масою вперед

І поки я не один цей політ мене пре

Обдуває легкий вітерець, руки в стелю

Це болото ми підірвемо, його наповнить густий smoke

Щодня життя дарує нове і хтось бреше нам

Швидше стоятиму на своєму, ніж лівим ушлепкам

Довірю свою долю навіть під сильним гнітом

Я диктую сам її, захочу дерну стоп кран

Наша країна така широка і неосяжна

Наші верхи давно загрузли в кривавих плямах

У що ти віриш свято, краще тримай це поруч

Пізніше коли нагрянуть трабли, життя здасться пеклом

Я повернувся додому, а хтось залишився в штатах

Із заплющеними очима вони в пошуках великої зарплати

Ти знаєш, наші таланти залишають країну безповоротно,

А поки ми тут будуємо плани на завтра

Приспів:

Антоніми в яких тонемо ми

Хто ми там в глибині так і не зрозуміли

Хоча там усередині я би  дещо запитав,

Але перед цим вдихни — Що є сил