El Fantasma Del Marino - Yusa, Decemer Bueno, Roberto Carcassés

(Para mi padre, navegando;

mi madre siempre esperando)

Será otro palpitar en mí

Y otra historia se encontrará

No sé si importará que el tiempo elija el destino

O si esas cosas que recuerde bastarán

Azules horizontes reinventando las horas

Que el agua como espejo multiplicará.

Una mujer siempre al fondo de sus ojos

Mirando al mar,

De nuevo…

Despertó en el mismo lugar

Sobre las olas

Sin saber por cuánto tiempo

Ni hacia dónde mirará su puerto

Le dibujaba besos que mojaban las hojas

Toda su ausencia, los silencios, tanta soledad

La misma bendición que navegaba en sus mares

Con la costumbre de besarla una vez más…

Anocheció con la esperanza en su sonrisa

La misma estrella que miraban desde lejos

De nuevo…

Nacen sirenas que serán testigos de su amanecer

Y los delirios que llegaban a sus pies

Como un beso tibio de sal

Desde el mar…

De nuevo, se va…

(Для мого батька, плавання;

мама завжди чекає)

Це буде ще серцебиття в мені

А інша історія знайдеться

Не знаю, чи матиме значення те, що час вибирає долю

Або якщо тих речей, які я пам’ятаю, буде достатньо

Блакитні горизонти заново винаходять години

Та вода, як дзеркало, розмножиться.

Жінка завжди в глибині його очей

Дивлячись на море,

Знову…

прокинувся на тому ж місці

На хвилях

не знаючи, як довго

І куди подінеться його порт

Я малювала поцілунки, що змочують листя

Вся його відсутність, тиша, стільки самотності

Те саме благословення, що плавало по його морях

Зі звичаєм поцілувати її ще раз...

Він заснув з надією в посмішці

Та сама зірка, на яку дивилися здалеку

Знову…

Народжуються русалки, які стануть свідками свого світанку

І марення, що дійшли до ніг

Як теплий поцілунок солі

З моря…

Знову йде...