Печаль - Юрий Смыслов

Пускай моя печаль уснет со мною,

Ты узнаешь ничего о ней.

Пускай не буду никогда встречать рассвет с тобою,

Но точно не смогу я полюбить сильней.

Твоя тревога и моя печаль сыграли злую шутку,

И смех сквозь слезы разрывал последние мечты.

Хочу побыть с тобою я, хоть б еще минутку,

Но временем жестоко так распорядилась ты.

Припев:

Зачем любовь не сберегли мы все же?

Зачем играли в нею, как в кино?

Ведь были мы с тобой душой моложе,

Ведь людям счастье дважды не дано.

Простить смогли мы всех вокруг, но не смогли друг друга,

Обида, затаясь в сердцах, сжимала крепко нас.

И продолжая этот путь по замкнутому кругу

Мы забывали, что любовь дается в жизни раз.

-= =-

Припев:

Зачем любовь не сберегли мы все же?

Зачем играли в нею, как в кино?

Ведь были мы с тобой душой моложе,

Ведь людям счастье дважды не дано.

Нехай мій смуток засне зі мною,

Ти дізнаєшся нічого про неї.

Нехай ніколи не буду зустрічати світанок з тобою,

Але точно не зможу я полюбити сильніше.

Твоя тривога і мій смуток зіграли злий жарт,

І сміх крізь сльози розривав останні мрії.

Хочу побути з тобою я, хоч ще хвилинку,

Але часом жорстоко так розпорядилася ти.

Приспів:

Навіщо кохання не зберегли ми все ж?

Навіщо грали в нею, як у кіно?

Адже були ми з тобою душею молодші,

Адже людям щастя двічі не дано.

Вибачити змогли ми всіх навколо, але не змогли один одного,

Образа, затаївшись у серцях, стискала міцно нас.

І продовжуючи цей шлях по замкнутому колу

Ми забули, що любов дається в житті раз.

-= =-

Приспів:

Навіщо кохання не зберегли ми все ж?

Навіщо грали в нею, як у кіно?

Адже були ми з тобою душею молодші,

Адже людям щастя двічі не дано.