Осколки - Юрий Смыслов

Я сегодня в небо уже не смотрю солнце сожгло белые крылья,

Утром я не встречаю зарю, я сегодня в небо уже не смотрю.

Я сегодня не верю в слезы и боль, в слезы не верят даже небеса.

Только в сказке встречает Ассоль ранним утром алые паруса.

Припев:

Смахни осколки и плач,

Уже не будет огня.

Из тысячи неудач

Ты главная для меня.

Смахни осколки и плач,

Уже не будет весны.

У эшафота палач

И брошенные цветы.

Я сегодня утратил веру в весну, веру, которую кто-то отмерил

И никто не видел, как я тону, даже та, которой безумно верил.

Я сегодня утратил веру в любовь, некому больше тебя прощать.

Сердце, как машина, качает кровь, не желая в руках твоих умирать.

Припев:

Смахни осколки и плач,

Уже не будет огня.

Из тысячи неудач

Ты главная для меня.

Смахни

и плач,

Уже не будет весны.

У эшафота палач

И брошенные цветы.

Смахни осколки и плач,

Уже не будет огня.

Из тысячи неудач

Ты главная для меня.

Смахни осколки и плач,

Уже не будет весны.

У эшафота палач

И брошенные, брошенные цветы.

Я сьогодні в небо вже не дивлюсь сонце спалило білі крила,

Вранці я не зустрічаю зорю, я сьогодні в небо вже не дивлюся.

Я сьогодні не вірю в сльози і біль, у сльози не вірять навіть небеса.

Тільки в казці зустрічає Ассоль рано-вранці червоні вітрила.

Приспів:

Змахни уламки і плач,

Вже не буде вогню.

З тисячі невдач

Ти головна для мене.

Змахни уламки і плач,

Вже не буде весни.

У ешафота кат

І кинуті квіти.

Я сьогодні втратив віру у весну, віру, яку хтось відміряв

І ніхто не бачив, як я тону, навіть та, якій шалено вірив.

Я сьогодні втратив віру в любов, нікому більше тебе прощати.

Серце, як машина, хитає кров, не бажаючи в твоїх руках помирати.

Приспів:

Змахни уламки і плач,

Вже не буде вогню.

З тисячі невдач

Ти головна для мене.

Змахни

і плач,

Вже не буде весни.

У ешафота кат

І кинуті квіти.

Змахни уламки і плач,

Вже не буде вогню.

З тисячі невдач

Ти головна для мене.

Змахни уламки і плач,

Вже не буде весни.

У ешафота кат

І кинуті, кинуті квіти.