Звезда - Юлия Альбах

Из глубины веков одна звезда

Всем людям свет свой раздарила.

И в поражение своём, душа любви у неба попросила.

В потоке лет её страстей, и одиночеству комет.

Она несла свой сладкий грех,

Во славу всех людских утех.

И падая в ночи безмолвно.

Так непокорна высота.

Так бесконечно, так свободна.

Коснётся музыки душа.

Кому-то бог, кому-то всё.

Кому в забвенье тишина.

А её не надо ничего.

За ней такая высота!!!

Падаешь.

Ты просто падаешь.

Красиво и так высоко.

Чтобы подняться над всеми легко.

Падаешь.

Ты просто падаешь.

А-а.

Звезда.

Её полёт как откровенье.

Оваций миг над суетой.

И только жизнь как отраженье,

Скользит над раненой душой.

Устав от горестей сражений.

У края плачущих небес.

Ей непростили медь оркестра.

Волнуя тысячи сердец.

Она ушла.

И где-то там,

В другом пространстве мирозданий.

К нам возвратиться вновь она.

Под ликом чьих то ожиданий.

Кому-то бог.

Кому-то всё.

Кому в забвенье тишина.

А ей не надо ничего.

За ней такая высота!!!

Падаешь.

Ты просто падаешь.

Красиво и так высоко.

Чтобы подняться над всеми легко.

Падаешь.

Ты просто падаешь.

А-а.

Звезда.

З глибини віків одна зірка

Всім людям своє світло роздарувала.

І в пораження своєму, душа любові у неба попросила.

У потоку років її пристрастей, і самотності комет.

Вона несла свій солодкий гріх,

На славу всіх людських втіх.

І падаючи в ночі безмовно.

Така непокірна висота.

Так нескінченно, так вільна.

Торкнеться музики душа.

Комусь бог, комусь усе.

Кому в забуття тиша.

А її не треба нічого.

За нею така висота!

Падаєш.

Ти просто падаєш.

Гарно і так високо.

Щоб піднятися над усіма легко.

Падаєш.

Ти просто падаєш.

А-а.

Зірка.

Її політ як одкровення.

Овацій мить над суєтою.

І тільки життя як відбиток,

Ковзає над пораненою душею.

Статут від гір битв.

У краю небес, що плачуть.

Їй непростили мідь оркестру.

Хвилюючи тисячі сердець.

Вона пішла.

І десь там,

В іншому просторі світобудов.

До нас повернутися знову вона.

Під обличчям чиїх очікувань.

Комусь бог.

Комусь усе.

Кому в забуття тиша.

А їй не треба нічого.

За нею така висота!

Падаєш.

Ти просто падаєш.

Гарно і так високо.

Щоб піднятися над усіма легко.

Падаєш.

Ти просто падаєш.

А-а.

Зірка.