Ce n'est que de l'art - Younes

J’ai marché si longtemps, j’ai appris à voler

Au-dessus des gens, des brigands et des voleurs

Avec le temps, je me suis moins donné

J’suis d’venu distant pour éviter la douleur

L’erreur est humaine, l’humain est une erreur

C’est donc naturel de tomber dans la peur

L’espoir nous emmène au delà de ces rumeurs

C’est donc un remède d’avoir la main sur le cœur

J’ai les pieds sur terre, la tête dans les étoiles

Pas étonnant, mon frère, si j’ai si mal aux entrailles

Un jour, j’en ai rien à faire, un jour, j’veux la médaille

Une fois, j’range mes affaires, une autre fois, je les déballe

Ce n’est que de l’art, n’en fais pas ton arme

Ça s'écoute tard le soir pour en apprécier le charme

J’ai pris un faux départ, j’ai mangé quelques lames

Laissez-moi ma part, il ne reste que quelques larmes

Et ce n’est que de l’art, n’en fais pas ton arme

Ça s'écoute tard le soir pour en apprécier le charme

J’ai pris un faux départ, mangé quelques lames

Laissez-moi ma part, il ne reste que quelques larmes

J’marche et la vie suit son cours, le marché suit son cours

Les traders font la course, jouent avec la bourse

Engrangent des millions, des milliards

En fait, t’es mignon mais ignare

J’suis à Saint-Lazare, j’vois les gens courir

Un train entre en gare, un autre vient de partir

Le décès d’un vieillard, la naissance d’un avenir

Ce n’est que de l’art mais c’est ce qui m’attire

Que peut-on faire de la douleur?

Un morceau, une confidence ou contracter Alzheimer

Que peut-on faire de la douleur?

On peut la transformer en haine, on peut la transformer en peine

Moi, perso, quand la coupe est pleine

J’préfère la transformer en thème

Que peut-on faire de la douleur?

Un étendard, une bannière, une victoire, une manière

Fier d’ton malheur, en faire un porte bonheur

Que peut-on faire de la douleur?

Gros, tu choisis la couleur

Ce n’est que de l’art, n’en fais pas ton arme

Ça s'écoute tard le soir pour en apprécier le charme

J’ai pris un faux départ, j’ai mangé quelques lames

Laissez-moi ma part, il ne reste que quelques larmes

Et ce n’est que de l’art, n’en fais pas ton arme

Ça s'écoute tard le soir pour en apprécier le charme

J’ai pris un faux départ, mangé quelques lames

Laissez-moi ma part, il ne reste que quelques larmes

Des rencontres, des partages, des sourires

Je raconte mes voyages, mes souvenirs

J’me rends compte qu’on prend de l'âge, qu’on mûrit

Le pe-ra, une image que j'écris

Au moment où j’le vis, au moment où j’le vois

Et tu sais c’que je crée, tu peux être sûr que j’le crois

Au moment où j’le dis, au moment où j’le donne à ma feuille

En effet, j’ai la foi mais faut qu’tu saches qu’la musique est figée

J’sais pas si t’as pigé mais j’me sens obligé de t’en aviser

J’te partage une vision à un moment visé

C’est rien de plus que du son sur une production d’So

Ce n’est que de l’art, pas la vérité

N’en fais pas ton arme, j’suis pas sûr de l’mériter

Ça s'écoute tard le soir, en matant la Lune briller

Pour en apprécier le charme, et me sentir à tes côtés

Ce n’est que de l’art, pas la vérité

N’en fais pas ton arme, j’suis pas sûr de l’mériter

Ça s'écoute tard le soir, en matant la Lune briller

Pour en apprécier le charme, et me sentir à tes côtés

Yoon on the Moon

Auteur prudent, auditeur averti, auteur prudent, auditeur averti

Auteur prudent, auditeur averti, auteur prudent, auditeur averti

On est conséquences et causes de causes et conséquences

J’connais l’poids des mots donc je fais gaffe à c’que j’balance

Tu le sais, frère, tu le sais

Ce n’est que de l’art, n’en fais pas ton arme, gros

Yoon on the Moon, gros

Auteur prudent, auditeur averti, auteur prudent, auditeur averti

Ce n’est que de l’art, auteur prudent, auditeur averti

J’crois bien que l’art, c’est nos âmes qui se parlent, pour ça qu’des frissons

nous parcourent le corps et nous réchauffent le cœur

Un lieu où tout le monde a tort au royaume des menteurs

J’crois bien que l’art, c’est nos âmes qui se parlent, pour ça qu’des frissons

nous parcourent le corps et nous réchauffent le cœur

Un lieu que tout le monde adore au royaume des menteurs

Я так довго ходив, я навчився літати

Над людьми, грабіжниками і злодіями

З часом я віддавався менше

Я відійшов подалі, щоб уникнути болю

Людині властиво помилятися, людині властиво помилятися

Тому впадати в страх – це природно

Надія веде нас далі цих чуток

Тож покласти руку на серце – це засіб

У мене ноги на землі, моя голова в зірках

Не дивно, брате мій, якщо так болять кишки

Одного разу мені все одно, одного дня я захочу медаль

Одного разу я складаю свої речі, іншого разу розпаковую їх

Це лише мистецтво, не робіть це своєю зброєю

Слухайте його пізно ввечері, щоб оцінити його чарівність

Я зробив фальстарт, з’їв кілька лез

Залиш мені мою частку, залишилося лише кілька сліз

І це просто мистецтво, не робіть це своєю зброєю

Слухайте його пізно ввечері, щоб оцінити його чарівність

Я зробив фальстарт, з’їв кілька лез

Залиш мені мою частку, залишилося лише кілька сліз

Я ходжу, а життя триває, ринок продовжується

Трейдери змагаються, грають на біржі

Заробляйте мільйони, мільярди

Насправді ти милий, але невіглас

Я в Сен-Лазарі, бачу, люди біжать

Потяг заїжджає на станцію, інший щойно виїхав

Смерть старого, народження майбутнього

Це лише мистецтво, але це те, що мене приваблює

Що можна зробити з болем?

Пісня, секрет чи хвороба Альцгеймера

Що можна зробити з болем?

Ми можемо перетворити це на ненависть, ми можемо перетворити це на біль

Я, особистий, коли чаша повна

Я віддаю перевагу перетворити це на тему

Що можна зробити з болем?

Прапор, прапор, перемога, шлях

Пишайтеся своїм нещастям, зробіть це талісманом на щастя

Що можна зробити з болем?

Чувак, ти обираєш колір

Це лише мистецтво, не робіть це своєю зброєю

Слухайте його пізно ввечері, щоб оцінити його чарівність

Я зробив фальстарт, з’їв кілька лез

Залиш мені мою частку, залишилося лише кілька сліз

І це просто мистецтво, не робіть це своєю зброєю

Слухайте його пізно ввечері, щоб оцінити його чарівність

Я зробив фальстарт, з’їв кілька лез

Залиш мені мою частку, залишилося лише кілька сліз

Зустрічі, спілкування, посмішки

Розповідаю свої подорожі, спогади

Я розумію, що ми старіємо, що ми дорослішаємо

Пе-ра, образ, який я пишу

Поки я це побачу, поки я це побачу

І ви знаєте, що я створюю, будьте впевнені, я в це вірю

У той момент, коли я це вимовлю, в той момент я віддам це своєму аркушу

Дійсно, я вірю, але ви повинні знати, що музика застигла

Я не знаю, чи ви це зрозуміли, але я відчуваю себе зобов’язаним повідомити вам

Я ділюся з вами баченням у визначений момент

Це не що інше, як звук у виробництві So

Це лише мистецтво, а не правда

Не робіть це своєю зброєю, я не впевнений, що заслуговую цього

Слухайте це пізно ввечері, дивлячись, як світить місяць

Оцінити його чарівність і відчути себе поруч

Це лише мистецтво, а не правда

Не робіть це своєю зброєю, я не впевнений, що заслуговую цього

Слухайте це пізно ввечері, дивлячись, як світить місяць

Оцінити його чарівність і відчути себе поруч

Юн на Місяці

Обережний автор, обережний слухач, обережний автор, обережний слухач

Обережний автор, обережний слухач, обережний автор, обережний слухач

Ми є наслідками і причинами причин і наслідків

Я знаю вагу слів, тому я обережний, що кидаю

Знаєш, брате, знаєш

Це лише мистецтво, не робіть це своєю зброєю, брате

Юн на Місяці, чоловіче

Обережний автор, обережний слухач, обережний автор, обережний слухач

Це лише мистецтво, уважний автор, поінформований слухач

Я вважаю, що мистецтво – це наші душі, які розмовляють одна з одною, тому тремтить

пробігають по наших тілах і зігрівають наші серця

Місце, де всі помиляються в королівстві брехунів

Я вважаю, що мистецтво – це наші душі, які розмовляють одна з одною, тому тремтить

пробігають по наших тілах і зігрівають наші серця

Місце, яке всі люблять у царстві брехунів