Aujourd'hui - XLR

Perdus dans l’décor, l’air du temps est gore

Procède!

(Procède !), proses et gros zeb

On raconte nos vices, on raconte nos visions

J’fais une piquée sur la barrière, j’sors le bic et fume ma garette

C’genre de cliché banal comme marcher avec sa bière, parler au portable

J’croise les bras et mate de gauche à droite, certains attendent comme moi

Pendant qu’certains se garent n’importe comment sur l’trottoir

Les va-et-vient s’enchaînent, j’ai beau les suivre du regard

Mais la minute d’après, ils disparaissent comme dans l’brouillard

Les vieux évitent la bousculade, on les calcule même pas

Comme les cabines téléphoniques

Qui servent de domicile à ceux qui n’en ont pas

Mais on les crame comme les touristes devant un plan d’Paname

J’pense pas mal, en vrai, qui habite là et combien sont d’passage

C’est qu’un point sur la carte des gens qui pensent être à part

J’vois bien qu’la honte ne tue pas

Laisse-les crier, c’est la récré dans n’importe quel quartier

J’entends siffler, comme intrigué par des bruits d’verres cassés

La rue nous parle et guide nos pas durant la traversée

Mais pas de doute, on finit tous par être remplacé

Je marque une pause, assis sur un quai de tro-mé

J’te promet, pas si sûr, inquiet, j’remarque une chose

C’est chacun sa vie, des poches pleines pour les uns

Pour les autres, un sac vide

Fais belek aux pickpockets comme

Aux p’tites copines à l’optique coquette

Des contrôleurs, qu’on rode dans les couloirs

Comme les flics dans les films tentent des coups foireux

XXX qu’une fausse identité

Des jeux d’acteur pour une autre vie dans l’cinés

Les jambes des gens défilent, les trames se vides

Des drames se vivent sans m’déranger, j’file

Comme tout l’monde, j’veux en sortir

Entouré d’jeunes cons et d’vieux encore pires

Ça pue la race humaine, sac, pull à capuche

J’calcule ap', j’trace, pute nègre!

On observe (Observe !) trop d’scènes obscènes

Perdus dans l’décor, l’air du temps est gore

Procède!

(Procède !), proses et gros zeb

On raconte nos vices, on raconte nos visions

J’suis posé dans un arrêt d’bus tout en sirotant ma RedBull

J’vois qu’le monde tourne autour de moi et que ça n’s’arrête plus

Des gens attendent, moi, j’attendrai l’prochain qui passe

J’ai l’temps de respirer malgré la pollution, la crasse

J’vois plein d’types qui ont la classe et d’autres plus salement amochés

Barrer loin d’la plage, si t’es pas riche, t’es bon qu'à bosser

Ou tu finis cabossé, vide comme certains regard

Tu flippes mais c’est p’têt un peu tard, j’veux changer l’monde comme Rocé

Mais gros, c’est dur ici, on manque de thune

Les clochards de la rue s’habitue

Maintenant faut servir pour c’que tu désires

Et comme toi, y’en a plein d’autres, c’est c’qu’il faut se dire

S’démarquer sans subir, affronter sans soupir, on en a plein l’dos

Laisse moi faire mes affaires et passer l’message

On reste sages mais on déblatère, on taffe nos lettrages

Laisse moi faire mes affaires et passer l’message

J’ai vu des mecs à terre qu’ont rien à perdre des mauvais présages

On observe (Observe !) trop d’scènes obscènes

Perdus dans l’décor, l’air du temps est gore

Загублений у пейзажі, дух часу - кров

Процес!

(Продовжуйте!), прози та великий зеб

Ми розповідаємо про свої вади, ми розповідаємо про свої бачення

Пірную на шлагбаум, дістаю ручку і курю гарету

Це якесь банальне кліше, як ходити з пивом, розмовляти по мобільному

Я схрещую руки і спарююся зліва направо, деякі чекають, як я

Тоді як деякі паркуються абияк на тротуарі

Приходи та відходи пов’язані, я можу стежити за ними очима

Але наступної хвилини вони зникають, як у тумані

Старі уникають суєти, ми їх навіть не обчислюємо

Як телефонні будки

Який служить домом для тих, хто його не має

Але ми спалюємо їх, як туристів перед картою Панами

Я не думаю погано, насправді, хто там живе і скільки проїжджає

Це лише крапка на карті людей, які думають, що вони розділені

Я бачу, що сором не вбиває

Нехай кричать, у будь-якому районі перерва

Я чую свист, наче заінтригований звуком розбитих склянок

Вулиця розмовляє з нами і направляє наші кроки під час переходу

Але, безсумнівно, нас усіх замінюють

Я роблю перерву, сидячи на платформі tro-mé

Обіцяю тобі, не дуже впевнений, стурбований, я помічаю одну річ

У кожного своє життя, у когось повні кишені

Для інших — порожній мішок

Віддайте Белек кишеньковим злодіям, як

Подружкам з кокетливою оптикою

Контролери, що ми нишпоримо в коридорах

Як поліцейські в кіно випробовують нечисті трюки

XXX, ніж фальшива особа

Акторські ігри для іншого життя в кіно

Ноги людей прокручуються, кадри гаснуть

Драми відбуваються, не заважаючи мені, я йду

Як і всі, я хочу вийти

Навколо молодих ідіотів і ще гірших старих

Смердить людським родом, сумкою, толстовкою

Я вирахую ап', я відслідковую, чорношкіра повія!

Ми спостерігаємо (спостерігаємо!) занадто багато непристойних сцен

Загублений у пейзажі, дух часу - кров

Процес!

(Продовжуйте!), прози та великий зеб

Ми розповідаємо про свої вади, ми розповідаємо про свої бачення

Я лежу на автобусній зупинці, потягуючи свій RedBull

Я бачу, що світ обертається навколо мене і що він більше не зупиняється

Люди чекають, я буду чекати, коли пройде наступний

Я встигаю дихати, незважаючи на забруднення, бруд

Я бачу, як багато хлопців, які мають клас, і інших, ще сильніше побитих

Тримайся подалі від пляжу, якщо ти не багатий, ти тільки добре працюєш

Або ти залишишся пом'ятим, порожнім, як якісь очі

Ти злякався, але, можливо, трохи пізно, я хочу змінити світ, як Росе

Але, чувак, тут важко, у нас закінчуються гроші

Бомжі на вулиці звикають

Тепер ви повинні служити тому, що хочете

І таких, як ти, є багато інших, ось що ти маєш сказати

Виділяйся без страждань, обличчя без зітхання, у нас повні спини

Дозвольте мені зробити свої справи та передати повідомлення

Ми залишаємося мудрими, але ми паплюжимося, ми мішаємо наші написи

Дозвольте мені зробити свої справи та передати повідомлення

Я бачив негрів, яким нічого втрачати через погані прикмети

Ми спостерігаємо (спостерігаємо!) занадто багато непристойних сцен

Загублений у пейзажі, дух часу - кров