Kotiinpaluu - WÖYH!

Merele tähyää

löytömatkaajan pronssinen pää.

Hänen luultiin jo hukkuneen,

kunnes eräänä keväänä

riemuittiin, juhlittiin kotiin palannutta sankaria.

Pöydissä supateltiin:

Miks lie ruumassa tyhjää niin?

Tuopit kurkkuihin kaadettiin.

Tuolit heiteltiin korkeuksiin.

Riemuittiin, juhlittiin kotiin palannutta sankaria.

Kuningas tarjosi saaliista kultaa

ja tytärtänsä ainoaa.

Eivät kai riittäneet lunnaat,

vaihtui vain päivä seuraavaan.

Виглядаючи на море

бронзова голова дослідника.

Вважалося, що він уже втопився,

до однієї весни

раділи, герой, що повернувся додому, святкувався.

Сервірували столи:

Навіщо так лежати в трюмі порожнім?

Горщики горла налили.

Стільці підкинули на висоту.

Герой, що повернувся додому, раділи, святкували.

Король запропонував золоту здобич

та його єдина дочка.

Гадай, викупу було недостатньо,

лише змінив день на наступний.