Sommertanz vorbei - Wort-Ton, Seelennacht

Kälte wirbelt im Gehirn

Ein Orkan deines erfrierenden Atems

Der Regen spült den letzten Sommerstaub

von lieblosen Fenstern

Und immer vor dem Spätherbst

Ist die Stadt dort, wo die Lichter früher brennen

Das Brachland hinter den Dünen

Kennt nicht die Geschichte dieses Sommers

Die Melodie des Herbstwindes verliert sich

Im Wirbel durch karg-kahles Geäst

Und auf nassen Wegen fehlt eine Spur neben meiner

Der Sommer ist endgültig vorbei

Vorbei ist der Sommertanz

Vorbei sind zwei Spuren im Sand

Vorbei ist die Illusion

Nur noch schwarz im Seelenland

Wehmut

Am Ende der Täuschung

Gehe ich durch schwere Nebel

Im Innern und im Außen

Nein, wir hassen uns nicht

Da wir uns nie geliebt haben

Und wieder und immer wieder

Lese ich die Gedichte dieses Sommers

Ich lese Strohfeuerpoesie

Холодні вихри в мозку

Ураган твого замерзлого дихання

Дощ змиває останній пил літа

з вікон без любові

І завжди до пізньої осені

Це місто, де горіли вогні

Пустир за дюнами

Не знає історії цього літа

Втрачається мелодія осіннього вітру

У вирі крізь безплідні, голі віти

А на мокрих стежках біля моєї колії відсутня

Літо нарешті закінчилося

Літній танець закінчився

Зникли два сліди на піску

Зникла ілюзія

Тільки чорна в душі земля

меланхолія

В кінці обману

Я йду крізь густий туман

Всередині і зовні

Ні, ми не ненавидимо один одного

Бо ми ніколи не любили один одного

І знову і знову

Я читав вірші цього літа

Я читав блискучі вірші