The Gentle Touch of Humanity - Wormwood

Through broken memories and mental draughts

Once a beautiful land made of blood and thoughts

I was taught to believe that Sirius was the way

But on my broken knees I was led astray

And then I saw the gentle touch of humanity

I stood in its glowing shadow

We are the architects of fate

In pure judgment and awe

We burn what we create

And then I saw the gentle touch of humanity

Destroying the future and raping the past

Just to feed our own insanity

Skywards pillars of ruins

Bleeding blind juries of fury

Main lined self-made virus

And then there was silence

A seething undeniable hatred and loss of words

The lines between life and death are blurred

With every new burst of life and convalescence

We have drained our collective souls of its essence

And from soil I came, in iron raised

In resistance, in redemption, non serviam

A pure supernova of life in constant toil

And now I am complete, leaving this mortal coil

Через розбиті спогади та душевні тяги

Колись прекрасна земля з крові та думок

Мене вчили вірити, що Сіріус – це шлях

Але на збитих колінах мене звели з шляху

І тоді я побачила ніжний дотик людяності

Я стояв у його сяючою тіні

Ми архітектори долі

У чистому судженні та благогові

Ми спалюємо те, що створюємо

І тоді я побачила ніжний дотик людяності

Руйнувати майбутнє і ґвалтувати минуле

Просто щоб нагодувати власне божевілля

Стовпи руїн, спрямовані до неба

Сліпі присяжні, що кровоточать

Основний викладений саморобний вірус

А потім настала тиша

Кипляча незаперечна ненависть і втрата слів

Межі між життям і смертю стираються

З кожним новим сплеском життя та одужанням

Ми висушили наші колективні душі від його сутності

І з ґрунту я прийшов, у залізі піднято

В опір, у викупі, non serviam

Чиста наднова життя в постійній праці

І тепер я закінчив, покидаю цю смертну котушку