The Achromatic Road - Wormwood

A stark grey world appears before his eyes

Like a melancholic whisper fading in the wind

Ashen daylight thickens for each painful step

To fall asleep just to wake up to a dying world

Visions of that vibrant, opulent field

Her erstwhile writings, now a distant memory

I yearn to fuse with this cold earth

I beg to return to a state of worth

In oceans of rust and decay I swim

On this lurid path I sing my final hymn

Sisyphean cycles and sulphurous skies

I yearn to die but I am being denied

Derelict monuments forgotten by mankind

The sky has lost its meaning and lo, the sun is now blind

To wander this world-wide cenotaph forever

Misery is the only light in this endeavour

Перед його очима постає суворо сірий світ

Як меланхолійний шепіт, що згасає на вітрі

Попелясте денне світло густіє за кожним болісним кроком

Щоб заснути, щоб прокинутися в вмираючому світі

Бачення того яскравого, розкішного поля

Її колишні твори, а тепер далекий спогад

Я прагну злитися з цією холодною землею

Я прошу повернутися до стану гідності

В океанах іржі й тліну я плаваю

На цім жахливому шляху я співаю свій останній гімн

Сізіфові цикли і сірчане небо

Я хочу померти, але мені відмовляють

Занедбані пам’ятники, забуті людством

Небо втратило своє значення, і ось, сонце тепер сліпе

Щоб вічно блукати цим всесвітнім кенотафом

Нещастя є єдиним світлом в цьому починання