Red Wine - Woody Guthrie

Oh, pour me a drink of Italian red wine

Let me taste it and call back to mind

Once more in my thoughts, once more to my soul

This story as great, if not greater, than all

The AP news on June 24 th

Told about a Patrolman named Earl J. Vaugh

He stepped on a Main Street Trolley Car

To arrest Sacco and Vanzetti there

The article tell how Earl J. Vaugh

Is now retiring as officer of law

This cop goes down in my history

For arresting Sacco and Vanzetti that day

«Twas nineteen and twenty, the fifth of May

The cop and some buddies took these two men away

Off of the car and out and down

Down to the jail Brockton town

There’s been a killing and robbery

At Slater Morrill’s shoe factory

You two gents are carrying guns

And you dodged the draft when the war did come

Yes, oh yes, 'tis so, 'tis so

We made for the borders of Mexico

The rich man’s war we could not fight

So we crossed the border to keep out of sight

You men are known as radical sons

You must be killers, you both carry guns

I am a night watchman, my friend peddles fish

He carries his gun when he’s go lots of cash

Oh, pour me a glass of Germany’s beer

Russia’s hot vodka, strong and clear

Oh, pour me a glass of Palestine’s Hock

Or just a moonshiner’s bucket of Chock

Now, let me think, and let me see

How these two men were found guilty

How a hundred and sixty witnesses did pass by

And the ones that spoke for them was a hundred and five

Out of the rest, about fifty just guessed

And out of the five that were put to the test

Only the story of one held true

After a hundred and fifty-nine got through

And one this one, uncertain and afraid

She saw the carload of robbers, she said

And one year later, she remembered his face

After seeing this car for a second and a half

She told of his hand, his gun, his ears

She told of his shirt, and the cut of his hair

She remembered his eyes, his lips, his cheeks

And Eva Splaine’s tale sent these men to the chair

I was right here in Boston the night they died

I never seen such a sight in my life

I thought those crowds would pull down the town

I was hoping they’d do it and change things around

I hoped they’d pull Judge Thayer on down

From off of his bench and chase him around

I hoped they’d run him around the stump

And stick him with devils tails 'bout every jump

О, налий мені вина італійського червоного

Дозвольте мені смакувати і повернутись до розуму

Ще раз у моїх думках, ще раз у моїй душі

Ця історія як прекрасна, якщо не більша, ніж усі

Новини AP від ​​24 червня

Розповідав про патрульного на ім’я Ерл Дж. Во

Він наступив на тролейбус Main Street

Щоб там заарештувати Сакко та Ванцетті

У статті розповідається, як граф Дж. Во

Зараз йде на пенсію з посади юридичного працівника

Цей поліцейський увійшов у мою історію

За арешт Сакко та Ванцетті того дня

«Було двадцять дев’ятнадцяте, п’ятого травня

Поліцейський і кілька друзів забрали цих двох чоловіків

Виходьте з автомобіля, виходьте та спускайтеся

Вниз до в’язниці міста Броктон

Сталося вбивство та пограбування

На взуттєвій фабриці Слейтера Морріла

Ви, панове, несете зброю

І ти ухилився від призову, коли прийшла війна

Так, о так, це так, це так

Ми прийшли до кордонів Мексики

Війну багатих людей ми не могли вести

Тому ми перетнули кордон, щоб не видатися

Ви, чоловіки, відомі як радикальні сини

Ви, мабуть, вбивці, ви обоє носите зброю

Я нічний сторож, мій друг продає рибу

Він носить пістолет, коли збирає багато готівки

О, налий мені стакан німецького пива

Російська гаряча горілка, міцна і прозора

Ой, налий мені стакан Палестинського скакального суглоба

Або просто самогонське відро Chock

Тепер дайте мені подумати й подивитися

Як цих двох чоловіків визнали винними

Як пройшли сто шістдесят свідків

А тих, що говорили за них, було сот п’ять

З решти близько п’ятдесяти тільки здогадалися

І з п’яти, які були випробувані

Тільки історія одного була правдою

Після того, як сто п’ятдесят дев’ять пройшли

І один цей, невпевнений і наляканий

За її словами, вона бачила вагон із грабіжниками

А через рік вона згадала його обличчя

Побачивши цю машину протягом півтори секунд

Вона розповіла про його руку, його пістолет, його вуха

Вона розповіла про його сорочку та стрижку його волосся

Вона пам’ятала його очі, губи, щоки

І розповідь Єви Сплейн відправила цих чоловіків у крісло

Я був тут, у Бостоні, тієї ночі, коли вони загинули

Я ніколи в житті не бачив такого

Я думав, що ці натовпи зруйнують місто

Я сподівався, що вони це зроблять і щось змінять

Я сподівався, що вони притягнуть суддю Теєра

З його лави й ганяйтеся за ним

Я сподівався, що вони проведуть його навколо пня

І при кожному стрибку втикати його диявольськими хвостами