Man of Sorrows - Wolves At The Gate

Blistered feet, bloodied alone

Walked the streets a man unknown

Battered face as He adorns

A mocker’s robe, a crown of thorns

A tree designed for His demise

Cursed, maligned by guilty cries

The nails and hammer they did meet

Two in the hands, one in the feet

Risen up, put on display

For a guilty mob to scream and say

«Crucify!

Crucify!»

The people yelled to crucify

«He must die!

He must die!»

Without a fight He did comply

I do not know the pain you felt

Or lowly service as You knelt

Down before such lowly men You served (and washed their feet)

Who is this man they sent to die?

Many still could not reply

Betrayed and sold by His very own (with a kiss)

He met the needs of thousands fed

Healed the sick and raised the dead

«My God!

My God!»

The man did say

«Have you forsaken me this day?»

Bleeding, dying;

words were few

«Forgive them Lord for what they do»

Gasping breath they heard Him say

«It is finished!»

Laid below the ground You knew it couldn’t hold You

They thought that You were bound by nature’s laws

He is risen!

He is risen!

For the veil that was torn in two and the darkness that would ensue

A symbol alas that the debt was finally paid

When the stone was rolled away, He was no longer where He lay

Surely our King had risen from the dead

On and on and on we’re singing

Singing out for all to hear us

This is not a simple story

Our lives are for Your glory

Beyond my words and written pages

Your song across the ages

Ноги в пухирцях, закривавлені самі

По вулиці йшов невідомий чоловік

Побите обличчя, як Він прикрашає

Одяг насмішника, терновий вінець

Дерево, призначене для Його загибелі

Проклятий, знеславлений винними криками

Цвяхи і молоток вони зустріли

Два в руках, один у ногах

Піднявшись, поставте на показ

Щоб винний натовп кричав і говорив

«Розіпни!

Розіпни!»

Люди кричали, щоб розіп’яли

«Він повинен померти!

Він повинен померти!»

Без бою Він виконав

Я не знаю, який біль ви відчували

Або понижена служба, як Ти став на коліна

Вниз перед такими низькими людьми, яким Ти служив (і мив їм ноги)

Хто ця людина, яку вони послали померти?

Багато хто так і не змогли відповісти

Зраджений і проданий власним (з поцілунком)

Він задовольнив потреби тисяч нагодованих

Зцілював хворих і воскрешав мертвих

"Боже мій!

Боже мій!"

Чоловік таки сказав

«Ти покинув мене сього дня?»

Кровотеча, вмирання;

слів було мало

«Прости їм Господи за те, що вони роблять»

Задихаючись, вони почули, як Він сказав

«Закінчено!»

Лежачи під землею, Ти знав, що вона тебе не втримає

Вони думали, що Тебе пов’язують закони природи

Він воскрес!

Він воскрес!

За завісу, що була розірвана надвоє, і темряву, яка настане

Символ, на жаль, що борг нарешті сплачено

Коли камінь був відвалений, Його вже не було там, де Він лежав

Напевно, наш Цар воскрес із мертвих

Ми співаємо і і і надалі

Співайте, щоб усі нас почули

Це не проста історія

Наше життя для Твоїй слави

Крім моїх слів і написаних сторінок

Ваша пісня у віках