Hindsight - Wolves At The Gate

As I drift on the water, a voice calling to me had said

«Sail in to the harbor, cast down your nets and follow Me»

First of all the chosen, I saw the raising of the dead

It must be my devotion, for I stood alone upon that sea

So I walked on the tempest, I saw the waves below my feet

It’s clear I was the bravest, to meet the stranger on the deep

I am the rock on which to build this land

Got the keys to the kingdom, I’m at His right hand

I was the first among the chosen, the boldest in devotion

Walking out upon the ocean, what else could I need?

I’m well-versed in forgiveness, as many as seven times repeat

In service was I fearless;

attack my king, my blade you’d reap

What else could I need?

What else could I need?

Haunting my reflection, a bitter thought comes to my mind

I made known my objection, about how You had come to die

You said my thoughts were of the devil’s kind

I was opposed to Your kingdom, and I should get behind

But You were talking like You’re cursed, already laying in Your deathbed

Maybe somehow You were mislead, may it never be!

You said I would fall away, before the rooster’s crow would end

To my shame did I betray, deny You as my closest friend

I’m singing, heart is hardened

I’m sleeping in the garden

I’m swinging swords I’m guarding my kingdom and my stardom

Am I different than Judas?

For I betrayed the kindest friend

I’m all out of excuses, with nothing to make my amends

O Love!

O Love!

O Love!

You bottomless abyss!

O Love!

O Love!

O Love!

You bottomless abyss!

How tender You had spoken, though I betrayed the kindest friend

Faithful in devotion, such love I cannot comprehend

Oh when You found me I was broken

From the words that I had spoken

But You were faithful in devotion

You remembered me!

You remembered me!

Коли я пливу по воді, голос, що кликав до мене промовив

«Пливайте до гавані, закиньте мережі й йдіть за Мною»

Перш за все обраний, я бачив воскресіння мертвих

Мабуть, це моя відданість, бо я стояв один на тому морі

Тож я йшов по бурі, бачив хвилі під моїми ногами

Зрозуміло, що я був найсміливішим, щоб зустріти незнайомця на глибині

Я – камінь, на якому будувати цю землю

Отримав ключі від царства, я праворуч від нього

Я був першим серед обраних, найсміливішим у відданості

Що ще мені знадобиться, виходячи з океану?

Я добре вмію прощати, це сім разів повторюю

На службі я був безстрашний;

нападай на мого короля, мій лезо ти пожнеш

Що ще мені може знадобитися?

Що ще мені може знадобитися?

Переслідуючи моє відображення, мені спадає на думку гірка думка

Я оголосив про своє заперечення щодо того, як Ти прийшов померти

Ви сказали, що мої думки були диявольськими

Я був проти Твого королівства, і я мав би відставати

Але Ти говорив, наче проклятий, уже лежачи на смертному ложі

Можливо, Вас якось ввели в оману, нехай цього ніколи не буде!

Ти сказав, що я впаду, поки не закінчиться півнячий кукурік

На сором я зрадив, відмовився від Тебе, як до свого найближчого друга

Я співаю, серце зачерствіло

Я сплю в саду

Я махаю мечами, я охороняю своє королівство і свою зірку

Чи я відрізняюся від Юди?

Бо я зрадив найдобрішого друга

У мене немає виправдань, я не маю нічого, щоб загладити свою провину

О любов!

О любов!

О любов!

Бездонна безодня!

О любов!

О любов!

О любов!

Бездонна безодня!

Як ніжно Ти говорив, хоча я зрадив найдобрішого друга

Вірний у відданості, такої любові я не можу осягнути

О, коли Ти знайшов мене, я був розбитий

Зі слів, які я вимовив

Але Ти був вірний у відданості

Ти згадав мене!

Ти згадав мене!