Die wahren Helden - Wise Guys

Fünf Uhr morgens, sie schleppt sich zum Bus

Sie fühlt sich krank, doch sie weiß genau: Sie muss

Sie ist Krankenschwester auf der Intensivstation

Und die Patienten warten schon

Er gehört im Altenheim zum Pflegepersonal

Sein Tagesdienstplan ist hektisch und brutal

Doch so gut es geht, nimmt er sich für jeden Zeit

Und hält für alle ein Lächeln bereit

Selten Lob, wenig Kohle, kein Glamour und kein Glanz

Doch das Herz am rechten Fleck und zwar voll und ganz

Ihr seid die wahren Helden

Auch wenn euch niemand applaudiert

Ihr seid die wahren Helden

Weil ohne euch nichts funktioniert

Das Baby schreit, die große Schwester weint

Der Blick zum Hof, in den die Sonne nie scheint

Mama kocht Nudeln, mehr war heut´ nicht drin

Und sie sagt doch voller Stolz: «Wir kriegen das schon hin!»

Der Vater weh, ganz plötzlich abgehaun

Sie schafft´s, den Kleinen eine Welt zu baun

In der sie Liebe und Vertrauen spüren

Und sie durch diese harte Zeit zu führen

Einen Schritt vorm Abgrund, am Ende ihrer Kraft!

Oft weiß sie selbst nicht, wie sie´s schafft

Ihr seid die wahren Helden

Auch wenn euch niemand applaudiert

Ihr seid die wahren Helden

Weil ohne euch nichts funktioniert

Er pflegt den Vater, und das seit Jahren schon

An jedem einzelnen Tag, kein Dankeschön als Lohn

Ihn mal zu pflegen, war für ihn immer klar

Auch wenn ihr Verhältnis mehr als schwierig war

Jetzt geht er mit ihm durch seine letzte Zeit

Und nennt das eine Selbstverständlichkeit

Ihr seid die wahren Helden

Auch wenn euch niemand applaudiert

Ihr seid die wahren Helden

Weil ohne euch nichts funktioniert

Wahre Helden gibt es überall, doch sicher nicht

In Hochglanzmagazinen und im hellen Rampenlicht

Auch nicht auf der Leinwand und nicht bei RTL

Doch sie sind viel stärker und verschwinden nicht so schnell

Denn die wahren Helden seh’n in Wirklichkeit ganz anders aus

Die wahren Helden wachsen täglich über sie hinaus

Ihr seid die wahren Helden!

Ihr seid die wahren Helden!

Ihr seid die wahren Helden!

Ihr seid die wahren Helden!

П’ята ранку вона тягнеться до автобуса

Їй погано, але вона точно знає: вона повинна

Вона медсестра у відділенні інтенсивної терапії

А пацієнти вже чекають

Він належить до медичного персоналу будинку престарілих

Його щоденний графік насичений і жорстокий

Але, як вміє, приділяє час кожному

І має усмішку для всіх

Рідко хвалять, мало грошей, немає гламуру і блиску

Але серце на правильному місці і цілком

Ви справжні герої

Навіть якщо вам ніхто не аплодує

Ви справжні герої

Бо без вас нічого не працює

Дитина плаче, старша сестра плаче

Вид на подвір'я, де ніколи не світить сонце

Мама готує локшину, це все, що було сьогодні

А вона з гордістю каже: «Ми впораємося!»

Батько боляче, пішов раптово

Їй вдається побудувати світ для маленьких

У якому вони відчувають любов і довіру

І провести її в цей важкий час

За крок до прірви, наприкінці їхніх сил!

Часто вона навіть не знає, як це зробити

Ви справжні герої

Навіть якщо вам ніхто не аплодує

Ви справжні герої

Бо без вас нічого не працює

Він піклується про свого батька і робив це протягом багатьох років

Кожен день, ні подяки як нагорода

Йому завжди було зрозуміло, за ним доглядати

Навіть якщо їхні стосунки були більш ніж складними

Тепер він проходить з ним останній час

І називає це само собою зрозумілим

Ви справжні герої

Навіть якщо вам ніхто не аплодує

Ви справжні герої

Бо без вас нічого не працює

Справжні герої є скрізь, але точно ні

У глянцевих журналах і в центрі уваги

Також не на екрані і не на RTL

Але вони набагато сильніші і не зникають так швидко

Тому що справжні герої насправді виглядають зовсім інакше

Справжні герої з кожним днем ​​виходять за їх межі

Ви справжні герої!

Ви справжні герої!

Ви справжні герої!

Ви справжні герої!