Au Firmament - Willy Denzey

A l'?poque de nos jeunes?

ges,

Je n’ai su tourner la page…

Et dans ce malheur,

J’y ai laiss?

mon c?

ur…

T’avoir vu allong?

l?,

Dans ce grand lit blanc et froid…

La vie avait quitt?

ton corps,

Et j’en pleure encore et encore…

Je revois ces deux enfants,

Qui ne comptaient pas le temps…

On se promettait des choses,

On voyait la vie en rose…

On ne s’est jamais quitt?

s,

M?

me durant les jours d'?t…

Et puis passe les semaines,

Jusqu’au tout premier «je t’aime»…

Au firmament, je veux?

tre avec toi,

Serr?

contre tes bras…

Au paradis des anges…

Au firmament, couch?

s sur un nuage,

Caressant ton visage…

Personne ne nous d?

range…

A pr?

sent, j’ai pris de l'?ge,

Et je revois ces images…

Car depuis ce malheur,

Mon?

me reste ta demeure…

J’ai tent?

de t’oublier,

Et ton sourire, effacer…

D’autres t’ont remplac?,

Mais ta pr?

sence les a repouss…

Je me souviens de nos nuits,

O?

l’amour noyait nos vies…

Et je te voulais pour femme,

Quand notre idylle tourna au drame…

Je t’ai veill?

jour et nuit,

Les Dieux, je les ai tous maudit…

Et puis passe les semaines,

Jusqu’au tout dernier «je t’aime»…

Au firmament, je veux?

tre avec toi,

Serr?

contre tes bras…

Au paradis des anges…

Au firmament, couch?

s sur un nuage,

Caressant ton visage…

Personne ne nous d?

range…

За часів нашої молодості?

вік,

Я не міг перегорнути сторінку...

І в цьому нещасті,

я пішов звідти?

мій C?

ур…

Ти бачив лежачи?

я?,

У тому великому холодному білому ліжку...

Життя залишилося?

твоє тіло,

І я плачу знову і знову...

Я знову бачу цих двох дітей,

Хто не рахував час...

Ми пообіцяли один одному речі,

Ми бачили життя в рожевому...

Ми ніколи не розлучалися?

s,

М?

я в літні дні...

А потім проходять тижні,

Аж до першого "Я тебе люблю"...

На небосхилі, чи не так?

бути з тобою,

Тісний?

проти твоїх рук...

У раю ангелів...

На небосхилі, диван?

на хмарі,

Пестити твоє обличчя...

Нам ніхто не каже

охайний…

PR?

відчуваю, я постаріла,

І я знову бачу ці картинки...

Бо після того нещастя,

Мій?

У мене ще є твій дім...

Я намагався?

забути тебе,

І твою посмішку зітри...

Вас замінили інші?

Але ваш PR?

розум відштовхнув їх назад...

Я пам'ятаю наші ночі,

куди?

кохання топило наше життя...

І я хотів тебе для своєї дружини,

Коли наш роман став трагічним...

Я спостерігав за тобою?

день і ніч,

Боги, я їх усіх прокляв...

А потім проходять тижні,

До останнього "Я тебе люблю"...

На небосхилі, чи не так?

бути з тобою,

Тісний?

проти твоїх рук...

У раю ангелів...

На небосхилі, диван?

на хмарі,

Пестити твоє обличчя...

Нам ніхто не каже

охайний…