Our Strange Progression - William Ryan Fritch

Empty bellied gods, unsatisfied man,

Though we devour one another we can never stomach ourselves.

Oh hollow beast, human discord rings out hanging in suspense.

How can we resolve such a flawed progression?

Lonely gods and mirthless men,

Oh how we glut and we kill,

With the hope that something will fill this hollowness inside

Oh gutted beast, human discord rings out.

How can we resolve such a flawed progression?

Oh such rage such rage, consumptive and blinding

I am forced to smolder it like an abandoned coal

Hollow beast human discord rings out and there may be no resolve to our strange

progression.

Порожні пузаті боги, незадоволений чоловік,

Хоча ми пожираємо один одного, ми ніколи не зможемо себе переварити.

О, порожній звір, людський розбрат лунає в напрузі.

Як ми можемо вирішити таку помилку?

Самотні боги і невеселі люди,

О, як ми пересичуємось і вбиваємо,

З надією, що щось заповнить цю пустоту всередині

О, випотрошений звір, людський розбрат лунає.

Як ми можемо вирішити таку помилку?

О, така лють, така лють, поглинаюча й сліпуча

Я вимушений тліти не як закинуте вугілля

Порожнистий звір людський розбрат розгортається, і, можливо, не буде рішення щодо нашого дивного

прогресування.