Cold Blows the Wind - Ween

Cold blows the wind over my true love

Cold blows the drops of rain

I never had but one true love

And in Camville he was slain

I’ll do as much for my true love

As any young girl may

I’ll sit and weep down by his grave

For twelve month and one day

But when twelve months were come and gone

This young man he arose

What makes you weep down by my grave

I can’t take my repose

One kiss, one kiss of your lily white lips

One kiss is all I crave

One kiss, one kiss of your lily white lips

And return back to your grave

My lips they are as cold as my clay

My breath is heavy and strong

If thou was to kiss my lily white lips

Thy days would not be long

Oh don’t you remember the garden grove

Where we used to walk

Pluck the finest flower of them all

Twill wither to a stalk

Go fetch me a nun from a dungeon deep

And water from a stone

And white milk from a maiden’s breast

That babe ere never known

Go dig me a grave both long wide and deep

As quickly as you may

I’ll lie down in it and take one sleep

For twelve month and one day

Cold blows the wind over my true love

Cold blows the drops of rain

I never had but one true love

And in Camville he was slain

I’ll do as much for my true love

As any young girl may

I’ll sit and weep down by his grave

For twelve month and one day

Холод віє над моєю справжньою любов’ю

Холод обдуває краплі дощу

У мене ніколи не було лише одного справжнього кохання

А в Кемвіллі він був убитий

Я зроблю стільки для свого справжнього кохання

Як може будь-яка молода дівчина

Я буду сидіти і плакати біля його могили

На дванадцять місяців і один день

Але коли минуло дванадцять місяців

Цим юнаком він встав

Що змушує вас плакати біля моєї могили

Я не можу відпочити

Один поцілунок, один поцілунок твоїх білих губ лілії

Один поцілунок – це все, чого я хочу

Один поцілунок, один поцілунок твоїх білих губ лілії

І повернись у свою могилу

Мої губи вони такі ж холодні, як моя глина

Моє дихання важке й сильне

Якби ти поцілував мої лілії в білі губи

Твої дні не будуть довгими

О, не пам’ятаєте садовий гай

Де ми коли гуляли

Зірвіть найкращу квітку з усіх

Саржа в’яне до стебла

Іди приведи мені черницю з підземелля

І вода з каменю

І біле молоко з дівочих грудей

Ця дитина ніколи не відома

Іди викопай мені могилу і довгу, широку й глибоку

Наскільки тільки можливо

Я ляжу в нього і посплю

На дванадцять місяців і один день

Холод віє над моєю справжньою любов’ю

Холод обдуває краплі дощу

У мене ніколи не було лише одного справжнього кохання

А в Кемвіллі він був убитий

Я зроблю стільки для свого справжнього кохання

Як може будь-яка молода дівчина

Я буду сидіти і плакати біля його могили

На дванадцять місяців і один день