Für immer Kind - Weekend, Sido

Die aus der Schule leben heut in einer anderen Welt

Als Antwort auf «Wie geht es dir?»

gibt’s hier ein «Danke.

Selbst?»

Wir treffen uns durch Zufall und haben uns nichts zu sagen

Euer Horizont reicht von zu Hause aus bis in den Garten

Spontan verlasst ihr nie das Haus

Und wollt ihr eure Freunde sehen, macht ihr Termine aus

Ihr fangt Gespräche über's Wetter an

Weil ihr Dinge mögt, an denen man eh nichts verändern kann

Die Zeiten mit den Partys, sie sind lange her

Man ist mit 25 schließlich keine 20 mehr

Ihr könnt die Dinge nicht genießen, ihr wollt fertig sein

Und darum lebt einfach schon mal so, als wär's vorbei

Und wenn ich euch so sehe, dann will ich nicht erwachsen sein

Denn ihr seht alle aus, als hättet ihr keinen Spaß dabei

Ihr seid geworden, wie ihr seid, immerhin!

Wir sind sind geblieben, wie wir sind, für immer Kind

Wir treffen uns bei Rewe oder in der Stadt

Ich frag, was ihr so macht

Doch alles, was bei euch, seit unseren Zeiten in der Schule, geschehen ist

Passt in ein 30-Sekunden-Gespräch

Ich weich so Gesprächen lieber aus

Ich will nichts hören über das Leben auf der Couch

Es ist traurig, doch ich denke, eure Pläne gehen auf

Häuser bauen mit euern Frauen und dann geht ihr nicht mehr raus

Ich bin nicht stolz auf dieses Rapper-Ding

Auf keinen Gig und auf kein Booking bei 'nem Festival

Nicht auf die Charts, nein, ich bin stolz auf gar nichts hier

Eher stolz darauf, dass ich nicht so geworden bin, wie ihr

Ihr habt Erwartungen immer tiefer geschraubt

Und heute geht ihr hin, begrabt all eure Ziele und baut

Dann auf dem Grab ein Einfamilienhaus

Und kommt nie wieder raus

Ist schon okay, Kleiner, leb einfach

Ich hab die gleiche Scheiße durch, ich versteh’s leider

Ganz allein durch den Nebel, kein Wegweiser

Aber glaub mir, hinterm Horizont, da geht’s weiter

Da ist der Platz, an dem du ankommst, da liegt die Antwort

Ich weiß, da hast du jetzt noch Angst vor

Aber die Zeit wird schon richten, alle Zweifel vernichten

Und dann seid ihr, wie ich bin

Und dann wisst ihr, wo ihr hingehört

Dann habt ihr Kinder, doch seid zum Glück keine Kinder mehr

Und junge Leute schauen mich an, wie 'n Ufo, ich geb’s zu

Ich bin erwachsen und das ist gut so

Школярі сьогодні живуть в іншому світі

У відповідь на «Як справи?»

є «Дякую.

Себе?"

Ми зустрілися випадково і не маємо що сказати один одному

Ваш горизонт простягається від дому до саду

Ви ніколи не виходите з дому спонтанно

А якщо хочеш побачитися з друзями, призначай зустрічі

Ви починаєте говорити про погоду

Тому що тобі подобаються речі, які все одно неможливо змінити

Часи вечірок давно минули

Адже в 25 тобі вже не 20

Ти не можеш насолоджуватися речами, хочеш закінчити

І тому ти просто живеш, ніби все закінчилося

І коли я бачу тебе таким, я не хочу бути дорослим

Бо ви всі виглядаєте так, ніби вам не весело

Зрештою, ти став тим, ким є!

Ми залишилися такими, якими є, назавжди діти

Ми зустрічаємося в Реве або в місті

Я питаю, що ти робиш

Але все, що сталося з тобою з часів нашої школи

Вписується в 30-секундну розмову

Я вважаю за краще уникати таких розмов

Я не хочу чути про життя на дивані

Це сумно, але я думаю, що твої плани спрацьовують

Будуйте будинки зі своїми дружинами, а потім більше не виходите

Я не пишаюся тим репером

Без концертів і без бронювання на фестивалі

Не в чартах, ні, я тут нічим не пишаюся

Скоріше пишаюся тим, що я не став таким, як ти

Ви обманювали очікування все нижче і нижче

І сьогодні ви йдете, закопайте всі свої цілі і будуйте

Потім на могилі сімейний будинок

І більше ніколи не виходить

Все добре, дитино, просто живи

Я пройшов через те саме лайно, вибачте, що зрозумів

Зовсім один крізь туман, жодного вказівника

Але повірте, за горизонтом все йде

Там куди ви прибули, там і відповідь

Я знаю, що ти досі цього боїшся

Але час покаже, всі сумніви зітруться

І тоді ти такий, який я є

І тоді ти знаєш, де ти належиш

Тоді у вас є діти, але, на щастя, ви вже не діти

А молодь дивиться на мене, як на НЛО, я це визнаю

Я дорослий, і це добре