Lost in the Moment - We Came As Romans

Am I drifting through existence?

Is my life just passing by?

With the ever-growing distance, am I leaving me behind?

Like a part of my past trapped in the hourglass that will never break.

Will I breathe again and let the colors in, surrounding me?

I wanna live lost in the moment with my eyes wide, breathing new life.

I wanna let go of the burden, with my eyes wide for the first time.

Seeing time flying by, it wont stop 'cause today’s all we got to lean on.

I want to live lost in the moment.

We’ve been drifting through existence 'cause we’re trapped behind our eyes.

We’re to blame for our indifference when nobody questions why.

Like a part of my past trapped in the hourglass that will never break.

Stuck in black and white, drowned in old headlines that nobody will read.

I wanna live lost in the moment with my eyes wide, breathing new life.

I wanna let go of the burden, with my eyes wide for the first time.

Seeing time flying by, it wont stop 'cause today’s all we got to lean on.

I want to live lost in the moment.

I won’t be caught in the hands of time.

I won’t be caught in the hands of time.

I wanna live lost in the moment, lost in the moment.

I wanna live lost in the moment.

I wanna live lost in the moment, with my eyes wide, breathing new life.

I wanna let go of the burden, with my eyes wide for the first time.

Seeing time flying by, it wont stop 'cause today’s all we got to lean on.

I want to live lost in the moment.

Lost in the moment today.

Lost in the moment today.

I won’t be caught in the hands of time.

I won’t be caught in the hands of time.

Невже я пропливаю через існування?

Моє життя просто проходить повз?

З постійно зростаючою дистанцією я залишаю себе позаду?

Як частина мого минулого, що потрапила в пісочний годинник, який ніколи не зламається.

Чи я знову дихатиму й впускаю кольори, що оточують мене?

Я хочу жити втраченим в моменті з широко розплющеними очима, вдихаючи нове життя.

Я хочу звільнитися від тягаря, вперше розплющивши очі.

Бачачи, що час летить, він не зупиниться, тому що сьогодні все, на що має спертися.

Я хочу жити, загублений в даному моменті.

Ми дрейфуємо через існування, тому що ми в пастці за очима.

Ми самі винні в нашій байдужості, коли ніхто не запитує, чому.

Як частина мого минулого, що потрапила в пісочний годинник, який ніколи не зламається.

Застряг у чорному по білому, потонув у старих заголовках, які ніхто не прочитає.

Я хочу жити втраченим в моменті з широко розплющеними очима, вдихаючи нове життя.

Я хочу звільнитися від тягаря, вперше розплющивши очі.

Бачачи, що час летить, він не зупиниться, тому що сьогодні все, на що має спертися.

Я хочу жити, загублений в даному моменті.

Мене не спіймає час.

Мене не спіймає час.

Я хочу жити, втрачений у момент, загублений у момент.

Я хочу жити, загублений в даному моменті.

Я хочу жити втраченим в моменті, з широко розплющеними очима вдихаючи нове життя.

Я хочу звільнитися від тягаря, вперше розплющивши очі.

Бачачи, що час летить, він не зупиниться, тому що сьогодні все, на що має спертися.

Я хочу жити, загублений в даному моменті.

Сьогодні загублений у момент.

Сьогодні загублений у момент.

Мене не спіймає час.

Мене не спіймає час.