Cityshamaani (Sympathy) - Waltari

There is no way to follow me

Asking my name is threatening me

Always ready to talk

To the passers-by

The way they look

I am simplified…

I’ll get bored of just being here

I’ve kept holding on so long

Yeah

I keep searching for the exit

To feel alive beyond tears

Small shop windows are churning out

All kinds of dools with frozen smiles

But I can’t see any of my kind…

Except the bright ligths of the streets… or my mind

Yeah

I’ve been told: Life’s a phobia

But like a bold one, I still feel my utopia

Yeah

I will go on for my melodia

Keeping my mind in insomnia

Sirens calling and I telll them to come soon

Everyday they’re calling night time…

Silence calls when I feel down and heaven lingers on

In the dawn;

A real dawn!

Naked in the dawn we fly into the night

Wasted in the fog we cry for the light

While I’m closing in… closing inside

While I’m closing inside… in every way

Way…

Way…

With a faded scarf on his head

He tries to infiltrate

To the crowd cover

His red eyes of yesterday

Under his rasta hair

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail

To be free in jail…

What’s it to be like a big dipper, a teen whore scream?

That’s not what I believe in…

Though just to be high, used to be cruel

Don’t wanna be just high and tied to the flashlights

And strobos of mind

I don’t feel that I belong in here

Right, I, beneath the chrome metal escalators

I, (hi!), don’t feel that I belong in here

Here

Немає способу слідувати за мною

Питання мого імені загрожує мені

Завжди готовий до розмови

Перехожим

Як вони виглядають

Я спрощений…

Мені буде нудно просто бути тут

Я так довго тримався

Ага

Я продовжую шукати вихід

Відчути себе живим без сліз

Вибухають маленькі вітрини

Всілякі люльки із застиглими посмішками

Але я не бачу жодного свого виду…

За винятком яскравих вогнів вулиць… або мого розуму

Ага

Мені сказали: життя — це фобія

Але, як сміливий, я все ще відчуваю свою утопію

Ага

Я продовжу про свою мелодію

Тримаючи розум у безсонні

Сирени дзвонять, і я кажу їм прийти найближчим часом

Щодня телефонують у нічний час…

Тиша кличе, коли я відчуваю себе пригніченим і небеса продовжуються

На світанку;

Справжній світанок!

Голі на світанку ми летимо в ніч

Витрачені в тумані, ми волаємо про світло

Поки я закриваюся... закриваюся всередині

Поки я закриваюся всередині… у всьому

Шлях…

Шлях…

З вицвілою хусткою на голові

Він намагається проникнути

Для прикриття натовпу

Його червоні очі вчорашнього дня

Під його раста волосся

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці

Бути вільним у в’язниці…

Як це бути схожим на велику ведмедицю, крик повії-підлітка?

Я не в це вірю…

Хоча просто для того, щоб бути високим, раніше був жорстоким

Не хочу бути просто високим і прив’язаним до ліхтариків

І стробоси розуму

Я не відчуваю, що належу тут

Праворуч, я, під хромованими металевими ескалаторами

Я, (привіт!), не відчуваю, що я належу тут

Тут