Helsinki - Waltari

«tuuli on kylmä

Tuuli puhaltaa taukoamatta

Sade piiskantuu ihoon ja lihaksiin pureutuu viima

Missä oot kulta

Kaipaan lämpöäs nyt lauantaina

Kun vain tuijotan tuoppiini, lämpimän katseesi siellä nään."

Watching the sky, watching the shining river

Watching the filds wild as the wind blows

Watching the sun behind a dark cloudy weather

As it whispers in your ear that the world has a fear

«kiire on aina

Baarin ikkunaan tuijotan

Vihaiset ihmiset viistävät kaukainen katse kasvoillaan

Missä oot ystävä?

Jossain kaukana maailmalla

Kuljen kauppatorin rantaan, käännän katseeni merelle päin.»

Travelling around with my hometown on my mind

I think 'bout my friends with a frown on the face

Remember the sky, watching the shining river

Watching the fields, wild as the wind blows

Watching the sun behind the dark cloudy weather

How they could carry on with their black minds

I would ask them to move away, out from the ice

Helsinki on my mind!

Rainy days, the disgrace

It was a long time ago

Since I saw the sunshine in your helo

Been trying to escape those lies:

«darkeness inside my simple mind!»

Now this foaming print keeps me warm

As it fades the memories into this swamp

The grey day when I was left alone

In this foggy hometown: sorrow

Watching the sky, watching the shinig river

Watching the fields, wild as the wind blows

Watching the sun behind a dark cloudy weather

How they could carry on with that black in their minds?

…as it whispers in your ear

That this world has a fear…

(…as I’ve been fading my past

As it blows thru my song…)

«Вітер холодний

Вітер дме безперервно

Дощ б’є шкіру, а м’язи кусають волосінь

Де ти золото

Я сумую за тобою зараз у суботу

Коли я просто дивлюся на свою пінту, мій теплий погляд тут».

Спостерігаючи за небом, дивлячись на Сяючу річку

Спостерігаючи за дикими полями, як вітер дме

Спостерігаючи за сонцем за темною хмарною погодою

Як шепоче тобі на вухо, що в світі є страх

«Завжди є поспіх

Я дивлюся на вікно бару

Розгнівані люди віддаляються поглядом

де ти друже?

Десь далеко в світі

Іду до берега ринкової площі, поглядаю на море».

Подорожувати з рідним містом – це моя думка

Я думаю про своїх друзів з нахмуреним обличчям

Згадайте небо, дивлячись на Сяючу річку

Спостерігаючи за полями, дикими, як вітер дме

Спостерігаючи за сонцем за темною хмарною погодою

Як вони могли продовжувати свої чорні розуми

Я б попросив їх відійти, зійти з льоду

Гельсінкі - це мій розум!

Дощові дні, ганьба

Це було давно

З тих пір, як я бачив Сонечко у вашому привіті

Намагався втекти від цієї брехні:

«Темрява в моєму простому розумі!»

Тепер цей пінистий принт зігріває мене

Як згасає спогади в цьому болоті

Сірий день, коли я залишився сам

У цьому туманному рідному місті: Смуток

Спостерігаючи за небом, дивлячись на сяючу річку

Спостерігаючи за полями, дикими, як вітер дме

Спостерігаючи за сонцем за темною хмарною погодою

Як вони могли продовжувати з цим чорним у своїх думках?

Це як шепоче тобі на вухо

Що цей світ має страх…

(Оскільки я згасав своє минуле

Як вона лунає через мою пісню...)