Жила-была собака - Всеволод Абдулов

Жила-была собака.

Она была большая,

И был у той собаки

Огромный рыжий хвост.

И вот, когда собака

Бежала по дороге,

За нею пыль вставала

Почти до самых звёзд.

И были у собаки

Огромнейшие зубы,

И лаяла собака,

Как миллион собак.

Когда она дышала,

С домов слетали крыши

И все деревья гнулись

И это было так.

Жила-была собака...

Но только ты не бойся,

Она была послушной

И доброю была.

Меня она любила

И в гости приходила,

И ела хлеб с вареньем,

И сладкий чай пила.

И добрая собака

Со мной гулять ходила

И ласково крутила

Своим большим хвостом.

А вот что было дальше,

Ещё я не придумал.

Сначала я придумаю,

А расскажу потом.

Жив-був собака.

Вона була велика,

І був у того собаки

Величезний рудий хвіст.

І ось, коли собака

Бігла дорогою,

За нею пилюка вставала

Майже до самих зірок.

І були у собаки

Великі зуби,

І гавкав собака,

Як мільйон собак.

Коли вона дихала,

З будинків злітали дахи

І всі дерева гнулися

І це було так.

Жив-був собака...

Але тільки ти не бійся,

Вона була слухняною

І доброю була.

Мене вона кохала

І в гості приходила,

І їла хліб з варенням,

І солодкий чай пила.

І добрий собака

Зі мною гуляти ходила

І ласкаво крутила

Своїм великим хвостом.

А ось що було далі,

Ще я не вигадав.

Спочатку я придумаю,

А розповім потім.