Suicide Forest - Vredehammer

I witness the decay

I watch it turn from life to grey

I gather crumbs of bliss

I curse myself for wanting this

Some say life should be cherished

As if it were a gift, brought to you and no one else

Who built this lie?

I live beyond your sight

I bear the voice of silenced cries

I hopelessly descend

I long to face the end

There is a place away from this, where I belong

I leave the past behind and journey across the seas

Along the mountainsides enfeebled, I exceed

As if predestined, I can feel it calling me

The path that waits behind the mist, impatiently

My destination’s at its end and so I kneel

To let Aokigaharas' force make use of me

Suicide forest

Captive, bewitched

Suicide forest

Life-ending peace

Bound to bear the chains of disbelief I curse my kind

Death is all I long for as I tread across the line

Я свідок розпаду

Я спостерігаю, як з життя стає сірим

Я збираю крихти блаженства

Я проклинаю себе за те, що хочу цього

Деякі кажуть, що життям потрібно цінути

Ніби це подарунок, принесений вам і нікому іншому

Хто створив цю брехню?

Я живу поза твоїм поглядом

Я несу голос приглушених криків

Я безнадійно спускаюся вниз

Я бажаю зустрічати кінець

Від цього є місце, де я належу

Я залишаю минуле позаду й мандрую морями

По гірських схилах ослаблений, я перевищую

Наче наперед приречені, я відчуваю, як воно кличе мене

Стежка, що чекає за туманом, нетерпляче

Мій пункт призначення вже наприкінці, тому я стаю на коліна

Щоб сила Аокігахара використовувала мене

Ліс самогубців

Полонений, приворожений

Ліс самогубців

Мир, що закінчується життям

Зв’язаний нести кайдани невіри, я проклинаю свій рід

Смерть — це все, чого я бажаю, як переступаючи лінію